Marie Iljašenko
捷克文
[Увійшовши в хащі, де повно птиць]
Увійшовши в хащі, де повно птиць,
уяви: природа — майстерня Бога,
по якій блукає твоя знемога.
Все, що можеш ти, — це упасти ниць.
Невблаганна зелень зійшла, як мор,
як потоп, як піна, слизька на дотик.
Ці рослини горді. Вони наркотик.
Ці рослини схожі на хор потвор.
«Але що там зелень! Вона — це тло
для рептилій, гемонів. Я вбираю
це гниття, цю розкіш — праобраз раю,
де не все збулося й повсюди зло».
Ти, що маєш меч і до нього дух
у спасеннім тілі, рубай, мов Юрій,
розпанахуй гемонів, гарпій, фурій,
розтинай пітонів, немов ропух!
Бо якщо вже тут збожеволів Бог
і вінцем творіння цей бестіарій,
де яріє регіт чортячих арій, —
ти повинен цим падлом встелити мох!
Ти повинен вийти з хащів, поки
над тобою Пані Ясна пробуде.
Ти, що світло маєш в очах приблуди,
мусиш вийти на срібло. І навпаки.
从: unveröffentlichtem Manuskript / unpublished
录制: 2001 M.Mechner, literaturWERKstatt berlin
[Uprostřed houštiny, rozeznělé tóny]
Uprostřed houštiny, rozeznělé tóny
ptačí písně, ti dojde, že jsi v boží dílně.
Přírodou můžeš jen bloudit a pilně
sekat před Bohem hluboké poklony.
Neúprosná zeleň tu bují jako mor,
jak potopa, jak záplava slizké pěny.
Ty rostliny jsou hrdé. Jsou to halucinogeny.
Ty rostliny jsou strašné jak příšer sbor.
„Ale copak ta zeleň, ze které je mdlo,
houští skrývá příšery, démony tají.
Nasávám to hnití, rozkoš jak v ráji,
kde je všechno špatně a všude je zlo.“
Vlastníš-li meč, nepostrádáš-li ducha
ve spaseném těle, pak bojuj jak Jiří,
ať zhynou ty fúrie, harpyje, netopýři,
bazilišky a hady nechť meč rozkuchá!
Zbláznil se Bůh, že bestiář vůkol
máš považovat za vrchol stvoření?
Místo, kde čerti pějí árie o zatracení?
Skolit je na mech, to je tvůj úkol.
Musíš vyjít z houštin, udělat krok,
dokud tě Jasná Panna v nebesích stráží,
dokud ti v bludných očích ohýnek září,
musíš vyjít z přítmí. Na říční tok.
Souvislosti 4/2015