Julia Cimafiejeva

白俄罗斯文

Iya Kiva

乌克兰文

Альгерду Б.

Паміж намі слова.
Я маю ў роце яго пачатак,
а ты – яго канец.
Слова – гэта паветраная рыба.
Мы зубамі ўчапіліся ў яе
і адпускаць не хочам.

Слова лёгкае
і робіць лёгкімі нас.
Вецер падымае рыбіну слова
і нясе, як па цячэнні,
у чужыя сказы,
у чужыя тэксты.
Слова віхляе хвастом
у цябе ў роце,
глядзіць не міргаючы
слізкімі вачыма ў маю глотку
і паддаецца парывам.

Нашы целы не адарваць ад слова,
не расхінаючы вуснаў,
не расціскаючы сківіцаў,
не бачачы языка адно аднаго,
мы спрабуем гаварыць паміж сабой,
а паміж намі рыбіна,
якую мы не можам выпусціць,
слова, якое мы баімся вымавіць,
вобраз, які мы не хочам
цалкам асэнсаваць.

Але калі мы адпусцім
рыбіну на волю, ці выжыве яна
і ці паразумеемся мы?

© Юля Цімафеева / Julia Cimafiejeva
从: Цырк (Circus)
Minsk: Zmicier Kolas, 2016
录制: Belarusian PEN Centre / Dmitry Ivanov

Альгерду Б.

Між нами слово.
Я маю в роті його початок,
а ти — його кінець.
Слово — це повітряна риба.
Ми зубами вчепилися в неї
і відпускати не хочемо.

Слово легке
і робить легкими нас.
Вітер здіймає рибину слова
і несе, ніби течією,
в чужі речення,
в чужі тексти.
Слово крутить хвостом
у тебе в роті,
дивиться не кліпаючи
слизькими очима в мою горлянку
і піддається поривам.

Наші тіла не відірвати від слова,
не розтуляючи вуст,
не розтискаючи щелеп,
не бачачи язика одне одного,
ми пробуємо говорити поміж собою,
а між нами рибина,
яку ми не можемо випустити,
слово, яке ми боїмося вимовити,
образ, який ми не хочемо
осягнути вповні.

Але якщо ми відпустимо
рибину на волю, чи виживе вона
і чи порозуміємось ми?

Переклад з бєларуської Ії Ківи
Umbrella: Онлайн-часопис перекладної поезії