Andrej Khadanovich

白俄罗斯文

Vladas Braziūnas

立陶宛文

Калі разгуляецца…

Люблю навальніцу на сьвята працоўных,
калі разгуляецца ў небе пярун,
а тут, на зямлі, із стыхіяй на роўных,
свой верш прамаўляе паэт-гаварун.

Нябёсы маланкай міргнуць дабрачынна,
вясновую зьліву ўзмацніўшы ўтрая, –
прамокне наскрозь чарнявая дзяўчына,
прынада, прынада, прынада мая!..

Да хаты вяртаецца ўдзячная моладзь
зь дзіцячых садкоў беларускіх і школ,
нябеснага бацьку ў Жыровічах моляць,
каб шчасьце ды мір панавалі вакол.

На ўсходзе даўно не здаралася путчаў,
на захадзе хутка дазволяць аборт,
а шчасны паэт, не раўнуючы Цютчаў,
чакае натхненьня, ўмыкаючы «word».

Ён будзе пяяць пра сюжэт старадаўні.
Пра іншае, дружа, пакуль памаўчы!
Як кожнага году на першага траўня,
галоўнае сьвята пачнецца ўначы.

Курган векавечны амаль раскапаны,
і хутка натоўп неразумных хазар,
вампіры і ведзьмы, залётнікі й панны,
калёнай памкнуць на славянскі базар!

Сябрына на шабаш, бы спожыць у кайстру, –
бязь лебедзяў чорных і белых варон.
І кожнай Мальгрэце – асобнага Майстра,
і кожнаму Фаўсту – уласны патрон.

Шатаны, анёлы, багі, дэміургі,
прыходзьце, нясеце дары ў дарасхоў:
зямля беспасажна-цнатлівых Вальпургій
дагэтуль чакае сваіх жаніхоў!

© Андрэй Хадановіч
录制: Belarus PEN-Centre

Kai įsismarkaus…

Aš myliu tą audrą, kai, dirbantiems švenčiant,
tai įsismarkaus perkūnėlis, tai lis,
o žemėje – stichijoms lygus ir lemčiai –
eilėraštį skelbia poetas plepys.

Padangės žaibu sumirksės palaimingai,
pavasario liūtis nuo jo tik smarkyn, –
lig siūlo sumirks mergina tamsiagymė,
mieloji, mieloji, o mano brangi!..

Sugrįžta iš gudų mokyklų, darželių
dėkingas jaunimas į savo namus,
Žirovičiuos meldžia dangaus visagalio,
kad laimė, ramybė klestėtų pas mus.

Rytuos jau seniai nebebuvo taip gera,
įteisins abortą jau greit vakaruos,
laimingas poetas, kaip Tiutčevui dera,
palauks įkvėpimo, kol kraunamas „word”.

Jisai uždainuos siužetėlį senutį.
O apie ką kita, brolau, patylėk!
Dainuos, kaip kaip kas metai prieš pirmą gegužio
ta šventė prasideda iš po nakties.

Praamžis kurganas beveik iškasiotas,
ir greit neprotingų chazarų minia,
vampyrai ir laumės, meilužiai, mergiotės
kolonomis slavų turgun susimes.

Draugužiai į galą kaip maistas į maišą, –
be gulbių juodų ir be varnų baltų.
Margaritai kiekvienai – po atskirą Meistrą,
ir Faustui po patroną – bus juk dar tų…

Šėtonai, dievai, angelai, demiurgai,
į sakramentorių jau neškit aukas:
dar žemė skaisčių ir bekraičių Valpurgijų
belaukia jaunikių naktis ir dienas!

Iš baltarusių kalbos vertė VLADAS BRAZIŪNAS