Olja Savičević Ivančević

sur le comptoir, entre les boîtes de lait et les régimes de bananes, il note des mots sur le bord d´un papier sulfurisé. c´est l´été et les mouches ont taché le plafond. c´est l´été et une dame du quartier entre. cent-cinquante grammes de jambon de dinde.
dans la petite épicerie en haut de la montée, les hélices du ventilateur bleu gémissent, et devant la maison des pas d'enfants sont gravés dans le bitume. il coupe le jambon, les mots s'écroulent sous le comptoir. des mots fous. d'éclatants pétards de brillance. des phrases dont il écarte les cuisses sur le comptoir et s'apprête à leur arracher le noyau.
il chasse de son front un essaim de mouches ivres. la dame l´observe méfiante. un homme si jeune et si nerveux. la dame égrène les perles de son collier, prend le paquet emballé dans du papier sulfurisé et s´en va sans pain. si nerveux, mon dieu.
en bas, les mots ont déjà dégouliné le long des jambes de son pantalon. ils ont déjà fondu. ils ont disparu parmi les joints crasseux entre les carreaux. sous les caisses où mûrissent des pêches duveteuses. où remue le ver.

na pultu med tetrapakom mleka in šopi banan on zapisuje besede po robu mastnega papirja. poletje je in muhe so popljuvale strop. poletje je in četrtna gospa vstopa. petnajst dek puranje salame.
v majhni trgovini na vrhu pobočja stokajo propelerji modrega ventilatorja in pred hišo so otroški koraki zapečeni na asfaltu. on reže salamo, pod pult se rušijo besede. nore besede. razpršene petarde sijaja. povedi ki jim je na pultu razširil bedra in se ravno pripravljal vsaki iztakniti koščico.
roj pijanih muh otira s čela. gospa ga gledala sumljivo. tako mlad in nervozen človek. gospa prebira nanizane krogle ogrlice, jemlje zavojček v mastnem papirju in odhaja brez kruha. tako nervozen. moj bog.
spodaj, že so mu po nogavicah stekle besede. že so se stopile. izginile med umazanimi fugami ploščic. pod gajbami, v katerih zorijo kosmate breskve. v katerih gomazi črv.

на прилавку поміж пакетами молока й китицями бананів записує він слова по краях масного паперу. літо - і мухи поцяткували стелю. літо - й заходить пані, що живе по сусідству. сто п`ятдесят індичої ковбаси.
у маленькій крамниці на пагорбі стогнуть пропелери синього вентилятора, і перед домом дитячі кроки запеклись на асфальті. він ковбасу нарізає. під прилавок летять слова. шалені слова. петарди блиску, що розлітаються на всі боки. речення, яким він на прилавку розрізав стегна і щойно збирався з кожного витягти кісточку.
витирає з чола рій п`яних мух. пані стежить за ним із підозрою. такий молодий і нервовий. пані перебирає нанизані кульки свого намиста, бере пакет у масному папері й виходить без хліба. такий нервовий. о боже.
внизу, по його ногавицях вже постікали слова. вже розтанули. зникли в шпарах брудних між плитками. під ящиками, де волохаті персики зріють. у яких крутиться неспокійно хробак.

na blacie między kartonem mleka a kiścią bananów on zapisuje słowa na brzegu tłustego papieru. jest lato i muchy zapluły sufit. jest lato i wchodzi gospodyni dzielnicy. piętnaście deka indyczego salami.
w sklepiku na szczycie wzniesienia jęczą śmigła niebieskiego wentylatora i przed domem piętna dziecięcych kroków wypalone są w asfalcie. on kroi salami, słowa lecą pod blat. szalone słowa. rozpryskujące się petardy błysków. zdania, którym na blacie rozwarł biodra i właśnie miał zamiar każdemu wyjąć pestkę.
ściera rój pijanych much z czoła. gospodyni patrzy na niego podejrzliwie. taki młody i nerwowy człowiek. gospodyni przebiera nawleczone kulki swoich korali, bierze zawiniątko w tłustym papierze i odchodzi bez chleba. taki nerwowy. o boże.
już na dole, słowa wyciekły mu przez nogawki. już się stopiły. zniknęły między brudnymi fugami płyt. pod kosz w którym dojrzewają kosmate brzoskwinie. w które wkręca się robak.