Taras Malkovych (Тарас Малкович)
[Легені світла люстри відображеного]
Легені світла люстри відображеного
на матовій картинній рамці пульсували
якби люстру розгойдати то можливо тоді
мінливий відбиток лівої легені нагадував би
рух надутих щік хориста який виспівує звук рррр
не вміючи його вимовити достоту
але навіть зараз коли я не дотягнуся щоб розгойдати люстру
мить загашення легень світла не така повна
щоб крізь неї проступили не видні тепер
кілька гілок райського дерева
і не видно чи крихітні янголи злетілися
подивитися на світло а чи там за деревом їм спокійніше
вслухаючись у кипіння зеленого чаю
яке ще долинало з горнятка хоч полум`я більше
не підхльоскувало воду мені думалося кому б личили
такі жовті пульсуючі легені я зменшував їх
припасовуючи до червоної гусені
справді гарно коли жовте просвічує
крізь червоне пульсуючи у ритм подихів
давши гусені трохи подихати приміряю їх собі
раптом моя думка обривається бо кістяк не пропустить світла
зрештою вирішую вкинути їх у чай і гаряча пара
дає мені зрозуміти що чаєве дихання найтепліше
ці подихи зігріють кожного спраглого
шукаючи спраглих у пустелі щоб показати їм свою знахідку
ледве встигаю помітити як пульсуючі легені вириваються з чаю
і губляться серед пісків
мабуть пісок наказав їм збільшитися бо зчинилася буря
дихання пустелі гнало піщинку за піщинкою і шуміло
ніби легені просили найважчу піщинку стати вертлявішою
і раділи що їх тепер не затопче жоден верблюд
жодна арабська танцівниця
люстра просить згасити себе сумує за відбиттям