Grigorey Kochur  (Григорій Кочур)
Translator

on Lyrikline: 1 poems translated

from: gruzinščina to: ukrajinščina

Original

Translation

მთაწმინდის მთვარე

gruzinščina | Galaktion Tabidze

ჯერ არასდროს არ შობილა მთვარე ასე წყნარი!
მდუმარებით შემოსილი შეღამების ქნარი
ქროლვით იწვევს ცისფერ ლანდებს და ხეებში აქსოვს...
ასე ჩუმი, ასე ნაზი ჯერ ცა მე არ მახსოვს!
მთვარე თითქოს ზამბახია შუქთა მკრთალი მძივით
და მის შუქში გახვეული მსუბუქ სიზმარივით
მოსჩანს მტკვარი და მეტეხი თეთრად მოელვარე,
ოჰ! არასდროს არ შობილა ასე ნაზი მთვარე!
აქ ჩემს ახლო მოხუცის ლანდს სძინავს მეფურ ძილით,
აქ მწუხარე სასაფლაოს, ვარდით და გვირილით,
ეფინება ვარსკვლავების კრთომა მხიარული...
ბარათაშვილს აქ უყვარდა ობლად სიარული...
და მეც მოვკვდე სიმღერებში ტბის სევდიან გედად,
ოღონდ ვთქვა, თუ ღამემ სულში როგორ ჩაიხედა,
თუ სიზმარმა ვით შეისხა ციდან ცამდე ფრთები,
და გაშალა ოცნებათა ლურჯი იალქნები -
თუ სიკვდილის სიახლოვე როგორ ასხვაფერებს
მომაკვდავი გედის ჰანგთა ვარდებს და ჩანჩქერებს,
თუ როგორ ვგრძნობ, რომ სულისთვის, ამ ზღვამ რომ აღზარდა,
სიკვდილის გზა არრა არის, ვარდისფერ გზის გარდა,
რომ ამ გზაზე ზღაპარია მგოსანთ სითამამე,
რომ არასდროს არ ყოფილა ასე ჩუმი ღამე,
რომ, აჩრდილნო, მე თქვენს ახლო სიკვდილს ვეგებები -
რომ მეფე ვარ და მგოსანი და სიმღერით ვკვდები -
რომ წაჰყვება საუკუნეს თქვენთან ჩემი ქნარი...
ჯერ არასდროს არ შობილა მთვარე ასე წყნარი!

Мтацминдський місяць

ukrajinščina

Не світив ніколи місяць тихо так, як нині!
Ліра присмерку, сповита в тузі, в безгомінні,
Голубі скликає тіні, їх вплітає в віття...
Чи таку раніше бачив лагідну блакить я?!
Місяць, мов поблідлий ірис, мріє в ореолі
I, неначе сновидіння чисті, світлочолі,
Мигоятять шпилі Метехі в білому одінні...
Ні, не сяв ніколи місяць тихо так, як нині!
Спить могила Церетелі в царственнім спокої,
Де троянди пишноквітні, де рясні левкої,
Де зірки на цвинтар сиплють іскор ніжні хвилі.
В самоті любив блукати тут Бараташвілі...
Хай і я помру з піснями, лебедю подібно,
Розповівши, як у душу ніч дивилась срібно,
Як над тихою землею знався сон крилатий,
Як він звів вітрило синє, мріями нап’яте,
Як у співи лебединім смерти зимний подих
Похитнув тояндні брости, промайнув по водах,
Як у ніч оцю побачив я духовним зором,
Що й до смерті шлях леліє в сяйвиі неозорім,
Що й по тих шляхах мардрує смілий дух співочий,
Що не знатиму ніколи ще такої ночі,
Що за тінями полину й я назустріч смерті,
Щоб, як то поету личить, з піснею померти
I навіки залишити співи ці хвилинні...
Не свитив николи мисяць тихо так, як нині!

Translated into Ukrainian by Grigorey Kochur (Григорій Кочур)