Olena Herasymyuk (Олена Герасим’юк)
так щоночі
так щоночі голосять заховані в хащі постаті
і руки не дають і тікають - проси не проси
і збігається світло на їхні тонкі голоси
і вкривається полум'ям
і приходять волхви і приносять коштовні дари
і у кожного - саван в якому дитя, дитя
за коси хапає весну, понад світом грається
кажу голосам: вертайтесь мов камінь з гори
кажу їм: згортайтесь мов кинуте в ночі багаття
кажу їм: закрийте роти - свої чорні ями
біжить Богородиця - руки тонкі ламає
біжить відбирати дитя - тих волхвів проклинає:
во ім'я Отця і Сина -
одступися, нечиста сила,
приїде Петро на білім коні -
чоло посіче
і буде проклята кров,
котра потече!
на Осіянській горі кам'яна криниця
ішла туди дівка топиться:
коса кам'яна, душа кам'яна, вода кам'яна!
і нічим вогонь гасити - і треба бити
і нічим залізо тримати - і треба стояти
і нічим кулю ловити - і треба вмирати
пливе кача по крові
йдуть три дівки молоді
хрестять огньом
мечом
і духом Святим
голос у хащі відмучиться
дзвони північні розбудяться
дим перед сонцем розступиться
світло нове несе
браття і сестри розлучаться
мужі з жонами розлучаться
діти з батьками розлучаться
навіки, раз на все