Oleh Kozarew (Олег Коцарев)
КАРАОКЕ НЕ СПИНИТИ
КАРАОКЕ НЕ СПИНИТИ
Як пливуть річки днів –
Мене всюди питають
Моє!
Моє!
Прізвище!
Я купую інтернет
Чи квитки на волю:
Як ваше прізвище?
Коцарев? Добренько!
І і м’я, і і м’я!
У відділі кадрів моєї шараги
На мене лежить уже ціла папочка
Кольору сан-
Техніки.
Дані купчаться, тьо-
Ті з паперами бігають
Вокзалами, банками,
Навчальними
За-
Клад-
А-
Ми,
Куди? Куди? Куди ви йдете, мої сім каштанових літер?
І зовсім не страшно, а трохи смішно,
Відколи я втямив,
Що підпис мій – то пружинка,
Металева прозора жінка,
Й заряджають нею невідомі механізми,
Розставлені кимось на дорозі
Та навколо,
Навколо мене.
Приужинки чекають, готові розрядитись,
Механізми чекають,
Тільки я не чекаю,
Навіть трохи поспішаю
З подарунком у пакеті.
А мужик у метро – саксофоніст,
Свою партію виконує
Під караоке з плеєра,
І хоче вже відпочити, припинити,
Та нічого не може зробити, бо
Караоке не зупиняється,
Караоке ніколи не зупиняється!
Воно просто ще не вміє зупинятись.