Bohdana Matijasch (Богдана Матіяш)
34 (99)
34 (99)
я обертаюся рівно настільки швидко щоб побачити як гірко ти плачеш
як затуляєш обличчя широкими рукавами як кладеш голову на руки
щоб я нічого не чула як довго тамуєш голос аж він виривається з грудей
болем і схлипом такою тужною піснею такою забутою радістю
як гірко мій Боже ти плачеш як дуже швидко б’ється твоє серце як гостро
ранять тобі чоло зморшки так густо западають довкола очей розтікаються
як річки а я й не знаю що так міцно тебе зранило а я й не знаю від чого
тремтить як листя на вітрі твоє серце чим тебе врятувати мій Боже
медункою м’ятою чи рум’янком чи просто доторком знаєш якщо захочеш
може поділися зі мною своїми смутками бо я не можу дивитися як ти плачеш
і може давай віддам тобі свої дрібні радості може ти з них сміятимешся
може ти зможеш бодай трохи ними втішитись мій Господи я обертаюсь
настільки повільно щоб не побачити як ти відходиш щільно причинивши
за собою двері ти є мій Боже тебе немає ти смієшся ти плачеш