Ksenia Kaniewska 
Translator

on Lyrikline: 5 poems translated

from: украинский to: польский

Original

Translation

[Мабуть він народився підслуховувачем телефонних розмов]

украинский | Taras Malkovych

Мабуть він народився підслуховувачем телефонних розмов
пив і слухав
він розумів механізм
відчував як телефонні кабелі
стають мимовільними свідками тремтінь голосів
Недаремно малі діти іноді прив’язують їх нижче спини
уявляючи себе хвостатими чортиками
Так, щось в тому є, діти ж-бо не знають
що ті кабелі перед тим, як їх відрізали від слухавок
всередині були напхані людськими стосунками,
які потім просочувалися крізь дірки по обидва їхні боки
і виливалися в звуки дзвінків на поясах,
що ними діти на Меланку обперізувалися
звуки ж ті нагадували звук дзвінка
старого телефонного апарата.
Пізніше тому підслуховувачеві побили вікна
Тепер він пив і слухав
Як вітер продзвонював друзки віконного скла
Але так і не почув
Що пролунало у відповідь

© Taras Malkovych/Тарас Малкович
from: Той хто любить довгі слова
Chernivtsi: Meridian Czernowitz, 2013
Audio production: International Poetry Festival Meridian Czernowitz

[Być może urodził się podsłuchiwaczem rozmów telefonicznych]

польский

Być może urodził się podsłuchiwaczem rozmów telefonicznych
Pił i słuchał
Rozumiał mechanizm
Czuł, jak kable telefoniczne
stają się mimowolnymi świadkami drżenia głosów
Nie bez powodu małe dzieci czasem przywiązują je sobie do zadków
Wyobrażając sobie, że są ogoniastymi diabełkami
Tak, coś w tym jest, dzieci przecież nie wiedzą,
Że w tych kablach, zanim odcięli je od słuchawek
Kłębiły się ludzkie uczucia,
Które potem przeciekały przez dziurki aż po oba końce
I wylewały się w dźwięki dzwonków na pasach
Którymi dzieci opasywały się na Małankę
Dźwięki jak dzwonek
starego aparatu telefonicznego.
Później podsłuchiwaczowi wybili okna
Teraz pił i słuchał
Jak wiatr dźwięczał w drzazgach okiennego szkła
Ale i tak nie usłyszał
Co zadźwięczało w odpowiedzi

Tłumaczenie: Ksenia Kaniewska

[Рух дверей, ніби чоловік стогне уві сні]

украинский | Taras Malkovych

Рух дверей, ніби чоловік стогне уві сні.
В абсолютній тиші я неспокійно перечікував,
доки відчинені двері зачинять, а отже
вищий тембр стогону перетече у стогін куди басовитіший.
Я уявляв чоловіка, який ще в дитинстві, загравшись у хованки,
заховався за непримітні дверцята
десь у затьмянілому кутку квартири.
Дивувався проте, чому його не знаходили так довго.
Ніхто так і не глянув у той куток, а чоловік заснув
і з часом просто вріс у двері; і ось тепер
чуються його стогони:
відімкнеш двері – стогін тонший, радісніший,
ніби чоловік бачить, що двері відчинено і він вільний.
А коли двері знову зачиняють –
чоловік басовито, по-невільницьки простогнює,
ніби востаннє.
І я, не витримавши, скрикую:
Чоловіче, вічний швейцаре, врослий у двері,
прокинься, я не хочу ні бігти до місця жмурок,
ні стукати, ні кричати нікому про твою появу,
але я знайшов тебе, чоловіче,
всі тебе покинули, а я знайшов.
Прокинься, я прийшов щоб
розмурувати тебе з дверей
і змастити їх
власним голосом.

© Taras Malkovych/Тарас Малкович
from: Той хто любить довгі слова
Chernivtsi: Meridian Czernowitz, 2013
Audio production: International Poetry Festival Meridian Czernowitz

[Ruch drzwi, niby to człowiek jęczy we śnie]

польский

Ruch drzwi, niby to człowiek jęczy we śnie.
W absolutnej ciszy niespokojnie przeczekiwałem
aż zamkną otwarte drzwi, kiedy 
wyższy tembr jęku przejdzie w jęk bardziej basowy.
Wyobrażałem sobie człowieka, który jeszcze w dzieciństwie, podczas
          zabawy w chowanego
ukrył się za niewidocznymi drzwiami
gdzieś w półmrocznym zakątku mieszkania.
Dziwił się tylko, czemu go tak długo nie mogli odnaleźć.
Nikt jednak nie zajrzał do jego kącika, a człowiek zasnął
i z czasem po prostu wrósł w drzwi, i właśnie teraz
dają się słyszeć jego jęki.
Otworzysz drzwi – jęk staje się cieńszy, radosny,
jakby człowiek czuł, że drzwi otwarto i że jest wolny,
a kiedy drzwi znów zamykają –
basem jak niewolnik pojękuje,
niby to raz ostatni
i ja, nie wytrzymawszy, wykrzykuję,
człowieku, wieczny portierze, wrosły w drzwi!
Obudź się, nie chcę bawić się w ciuciubabkę
ni stukać, ni krzyczeć, obwieszczając twoje zjawienie się,
ale to ja cię znalazłem, człowiecze, 
wszyscy cię opuścili, a ja cię znalazłem.
Obudź się, przyszedłem,
by wyrwać cię z drzwi
i namaścić je
własnym głosem.

Tłumaczenie: Ksenia Kaniewska

Твій маленький бог - пожирач сердець

украинский | Kateryna Babkina

Твій маленький бог - пожирач сердець,
він поганий сон, він невдалий час –
пише в зачарований папірець
щось собі, що думає не про нас.
Він тобі не друг, твій маленький бог.
він тобі не затишок, не тепло,
він під скатертю сушить квітучий мох,
щоб нічого більше не зацвіло.
Твій маленький бог – сірий сатана,
ніби зла зима, ніби дим їдкий,
має дім в шуфляді, де віддавна
ти тримаєш ґудзики і нитки.
Лицемір і жлоб твій маленький бог,
він приймає в жертву старі ключі.
Я з ним говорив, я просив за двох,
але він насупився і мовчить.
Я приніс йому всі свої скарби.
я варив для нього глінтвейн і грог,
я на ничку в кухні сушив гриби,
щоб він був добріший, твій сраний бог!
Я з тобою був, я хотів як міг,
я йому погрожував, ідучи.
Але він спокійний, бо переміг.
Ніби білий щур, шарудить вночі.

© Kateryna Babkina
from: Girtschyzia
Czernowitz : Meridian Czernowitz publishing house, 2012
Audio production: International Poetry Festival Meridian Czernowitz

Twój maleńki bóg pożeracz serc

польский

Twój maleńki bóg co serca pożera,
jest jak zły sen, jak stracony czas –
gdzieś tam ukradkiem na papierze
skrobie myśli spisuje, nas to nie dotyczy.
Nie szukaj w nim przyjaciela, twój maleńki bóg.
nie da ci schronienia ani spokoju ,
pod obrusem suszy kwitnący mech,
by nigdy więcej już nic nie zakwitło.
Twój maleńki bóg – diabeł szary,
jak zima zła, jak dym żrący,
dom ma w szufladzie, tam gdzie od dawna
trzymasz różne nitki i guziki.
Obłudnik sknera maleńki bóg,
ofiarę bierze ze starych kluczy.
Rozmawiałem z nim, tak bardzo prosiłem,
Ale on się nastroszył i tylko milczy.
Znosiłem mu wszystkie skarby.
grzałem korzenne wino i grog
w kuchni cichcem suszyłem grzyby,
by był łaskawszy, twój zasrany bóg!
Byłem z tobą, chciałem ze wszystkich sił,
przy każdym spotkaniu mu groziłem,
Ale jest spokojny, bo zwyciężył.
Szura nocami niczym biały szczur.

Translated into Polish by Ksenia Kaniewska

Стільки всього любов

украинский | Kateryna Babkina

Стільки всього поглинає любов –
Жирна і ласа зелена гусінь.
Іноді жінка проходить повз
І дивиться, ніби зараз вкусить.
В неї в руках голубий футляр,
В неї волосся забране дулею.
Серед міських знавіснілих пар
Жінка сама, і її це муляє.
Що їй це літо без берегів,
Ніби подрібнене скло, напряжне.
Жінка, годуючи голубів,
Чи роздягаючи верх на пляжі,
Жінка, злітаючи стрімголов
Або втискаючись в сині мешти,
Думає: стільки всього любов,
Що може вже і її, нарешті.

© Kateryna Babkina
from: Girtschyzia
Czernowitz: Meridian Czernowitz publishing house, 2012
Audio production: International Poetry Festival Meridian Czernowitz

Tyle wszystkiego miłość

польский

Tyle wszystkiego pożera nam miłość –
Łakomy i tłusty zielony robak.
Czasami przechodzi obok kobieta
Patrzy jakby pokąsać kogoś chciała.
Trzyma w rękach futerał błękitny,
Włosy w węzełek zebrane.
Wśród miejskich par bezczelnie szczęśliwych
I to ją uwiera, że sama.
Że jej to lato jak bez brzegów rzeka,
I jak szkło pokruszone ciało rani.
Kobieta kiedy karmi gołębie,
Kiedy na plaży bluzkę zdejmuje,
I kiedy spada na łeb na szyję
I kiedy wzuwa błękitne buciki
Tyle wszystkiego, myśli, miłość nam zabiera
Teraz już w końcu nic mogę nareszcie.

Translated into Polish by Ksenia Kaniewska

Наші Сни

украинский | Kateryna Babkina

наші сни у сонці по самі яйця.
там невидимі жодні тони і тіні.
надвечірні ріки від них сахаються,
і минають геть у своєму плині.
наші сни, уважні до щонайменших
перепадів настроїв та погоди,
крізь такі хиткі особисті межі
часом перетікають один у один.
і якщо нам випаде бути поруч
або ще заснути в одній кімнаті,
наші сни нестримано заговорять
про усе те дивне, чим часто снять, і
попри всі перестороги і знаки
нам насниться сон для обох однаковий.

© Kateryna Babkina
from: Girtschyzia
Czernowitz: Meridian Czernowitz publishing house, 2012
Audio production: International Poetry Festival Meridian Czernowitz

Nasze Sny

польский

nasze sny w słońcu po rozgrzane brzuchy.
znikają tony i cienie.
cofają się od nich przedwieczorne rzeki,
omijają je i płyną w swoją stronę.
nasze sny, wrażliwe na najdrobniejsze
wahania nastrojów czy pogody,
mają tak cienką skórę
czasem się przenikają
i jeśli zdarzy się nam być tuż obok
zasnąć w jednym pokoju,
nasze sny zaraz zaczynają gadać
o dziwach dziwów, o snach swoich snów,
i mimo wszystkich tych przestróg i znaków
wyśni się nam obojgu jednakowy sen.

Translated into Polish by Ksenia Kaniewska