Valeria Boguslavska
украинский
[О город, город, о город, город...]
О город, город, о город, город,
в твою родную рвануться прорубь!
А я на выезде из Бологого
застряла в запасных путях,
и пусто-пусто, и голо-голо
в прямолинейных моих стихах.
И тихий голос, как дикий голубь,
скользя в заоблачной вышине,
не утоляет мой жар и голод,
не опускается сюда ко мне.
Глухой пустынный путейский округ,
закрыты стрелки, и хода нет.
Светлейший город, железный отрок,
весенний холод, неверный свет.
1963
[О місто, місто, о місто, місто...]
О місто, місто, о місто, місто,
у вир твій рідний – прямовисно!
А я на виїзді із Бологого
застрягла в коліях у запасних,
і пусто-пусто, і голо-голо
у віршах – викинь хоч записник.
І тихий голос, як дикий голуб,
в захмарній ковзається вишині,
і не вгамовує мій жар і голод,
не наближається сказать мені.
Між колій глухо і не завізно.
І стрілки зведені, хоч не ходи.
Пресвітле місто, юнак залізний,
весняний засвіт і холоди.