Будинок побіля моря

вдає повсякчас, що є кораблем,

щойно прибулим.

Щоночі він відпливає бродити

нескінченними океанами,

епохами, просторами.

Довкола нього зоріють зірки,

у його серці квилить вогнище,

що ним ніхто не горить.

Як чекає господаря пес,

так будинок побіля моря

чекає свого капітана.