Потічку, ти, що дзюрчиш повз мій будинок,
Мені подобається мелодія, що ти її мугикаєш під ніс,
Коли спадає ніч,
І лише ми вдвох не спимо.
Ти складаєш мені товариство,
Й мені не страшні вже
Темрява, що обліплює ліжко,
Думки в моїй голові,
Що шугають безладно, як лилики
Між старою церквою й цвинтарем.