[Марко Поло казав неправду, коли]

Марко Поло казав неправду, коли
запевняв, нібито мули, воли, осли
над проваллям пітьми і тібетом імли
привели його далі на схід — до Китаю.
Шлях його, безперечно, — то блуд петлі.
Марко Поло, певно, спав у сідлі.
Адже далі на схід немає землі,
адже Індія — це межа, це те, що скраю.
 
Про який там схід можна казати, якщо
є стіна, за якою велике й німе Ніщо,
і Воно не любить нас не знати за що,
як здається нам, бо насправді Воно ніяке.
Так що тут зупинка для прощ і пущ,
і останній камінь, і дощ, і кущ,
і тому гординю в собі розплющ —
ця стіна не з тих, які беруть зарізяки.

Ця стіна — це примара така, об яку
розсипається Азія з її масивом піску,
розбиваються валки всі об неї, стрімку,
а над нею вже інший вимір: там Бог, світила.
Але ти приблуда, і доля твоя така:
мандрувати вниз, поки тече ріка,
поки віриш: на світло, немов з мішка,
можна все-таки вийти. Ціною дурного тіла.

© Juri Andruchowytsch
Extraído de: unveröffentlichtem Manuskript / unpublished
Produção de áudio: 2001 M.Mechner, literaturWERKstatt berlin

[Марка Пола Полё казаў няпраўду, калі]

Марка Пола Полё казаў няпраўду, калі
гаварыў, быццам мулы й аслы вялі
праз тыбэты цемрадзі, адылі
ўсё на ўсход яго – і так да Кітаю.
Шлях яго, найхутчэй, – гэта зман пятлі,
а відзежы ў дарозе – снамі былі.
Бо на ўсход папросту няма зямлі,
то бок Індыя – гэта крэс, гэта – тое, што з краю.

Пра якое “на ўсход” тут можна казаць, аб чым
тут размова, калі ёсьць мур на мяжы зь Нічым,
за якім для нас – невымоўнасьць, няўцям, нішчым:
таго плоду не скаштаваць ні гурману, ні гурмам.
Што тут прашчы і прошчы, удары й дары –
тут пасуюць цары, ваяры, мысьляры,
а таму гардыню сваю зьміры –
гэты мур ня з тых, якія бяруцца штурмам.

Гэты мур – найхімэрнейшы прывід, які
распыляе ўшчэнт неабсяжных Азій пяскі;
разьбіваюцца ўсе караваны аб камень цяжкі,
бо над ім – толькі Бог: ажно душа затрымцела.
Толькі ты валацуга, і доляю бедака
ты вандруеш за плыняю, покуль цячэ рака,
покуль верыш, што на сьвятло, нібыта зь мяшка,
можна ўсё-такі выйсьці. Цаною дурнога цела.

Пераклаў з украінскае Андрэй Хадановіч