Ще не звідавши горя мирського
та діткнувшись мерзлотності миру
й мли лякаючись тої всесвітньої
плачуть слізьми пречистими діти

Й вже дорослі на схилку життєвому
нащо виросли не розуміючи
в бігу часу хвилинку знайшовши
плачуть слізьми важкими темними

Та ж усі по-різному плачуть
в когось плач що дрібна розмінна монетка
інші сльози ллють золоті
вони їх до копилки окремої скрапують

Бачать янголи все те і плачуть
їхні сльози сніжинками мерхнуть в Свят-Вечір
а в звичайні дні сльози їх мають завдання
підтримувати рівень світового океану