Halyna Kruk (Галина Крук)
жінка на ім'я Надія
жінка на ім'я Надія
чотири місяці поспіль ішли дощі
витоптуючи посіви збиваючи садовину
йшли як новобранці,
старанно поливали придорожні кущі,
затягували, як могли, свій похід на чужу війну.
і ніхто з нас не знав,
де насправді знаходиться зона бойових дій
і не уявляв реальних масштабів втрат.
та для підняття духу до нас прибилась жінка на ім'я Надія,
яка взагалі не збиралася помирати.
у кожного чоловіка, повторювала, своя персональна війна
і нагріта зброя в руках,
за яку він готовий триматись до скону,
а перемога – їй все одно з ким
вона як курва вона
не належить нікому
і ми слухали, як у горлі її перекочуються громи,
коли вона нам співала свої дивні похідні й колискові,
і в кожній краплі її дезинфікуючої слини
була отрута любові
бо в кожної жінки, казала вона, буває така любов,
яка ставить її на коліна, засовує дуло до рота
і – не вбиває. І тоді йдуть крізь неї дощі,
за ротою рота,
і вимивають кров.