Olena Herasymyuk (Олена Герасим’юк)
Баба шаманка
Баба шаманка
Баба-шаманка гатить у стіну-бубон.
Повітря мембранне тягне-витягує шкіру,
Повітря струною викручує жилаве тіло.
Тонкі і прозорі здригнулися речі і тіні...
Баба шаманка гатить у стіну-бубон.
Ніч розтягнулась повіками чорної шкури.
Тонкне за вікнами, тонкне в тілах і душах,
Звовчені нутрощі трусяться, коси скуйовдились,
Стукає, стукає, крутиться, крутиться, крутиться...
Місто танцює, місто у русі здригається,
Баба-шаманка у вікна долонями гупає -
Небо відкрило око...
Людино, ховайся, притрушуй голову попелом,
Вікна завішуй, мов дзеркало, темними шматами,
Заким зіниця Бога у тебе не втупилась,
Заким за карк не вхопила зіниця Бога,
А як засне...
Знову танцюй, земле, на щоках Вседержителя!
Бабо-шаманко, у бубон звертай перетини
часу і простору. Видзвони, вигати, витруси!
Ave, Maria! Ora! Ora pro nobis!
Бий, Маріє, у дзвони, танцюй із нами!
Бий, Ісусе, у дзвони, танцюй із нами!
Бий, Іване, бий, Петре, Хомо, Юдо і Павле!
А де ж той дядько Йосип, що горілку носить?
Де ж та Ганнухна, де ж та Галинка?
Коси у весни запалали
Сосни у лісах запалали
Стрибаймо у сани з ногами
У сніг, у вирій
Тихо!
Небо відкрило око...