Andrej Chadanowitsch
biélorusse
[Звичайно, що ріка тяжіє тільки вниз]
Звичайно, що ріка тяжіє тільки вниз,
повільна і в’язка, немов рослинний слиз,
коли твоя рука багром тримає спис.
І дивишся в ріку, і бачиш не рибин,
не мушлі на піску, що світяться з глибин,
не лілію тяжку і ясну, мов ясмин.
А бачиш, мов у сні, своє лице в ріці —
самотність у човні, з жердиною в руці,
своє лице на дні і рану на щоці.
На берегах цих вод живе химерний люд:
покручений народ впав на рівнину тут.
Ти зажадав — і от поглянь на цих паскуд!
В них тисячі принад: копитця, мов у кіз,
кохання через зад, а їжа через ніс,
у них немає «над», у них темніє ліс.
В них черева, мов льох, а їхня кров — узвар,
в них дух, як мова, всох, в них мова, як в татар,
в них шестирукий бог і довгорукий цар.
Хто розв’язав цей міх і випустив на світ
знічев’я, мов на сміх, цих власників копит,
хто дав їм для утіх жадання бути «під»?
Захищений плащем, тримаючись багра,
пливеш крізь рев сурем з-під серця і ребра
туди, де вхід в Едем. І в пекло теж діра.
Extrait de: unveröffentlichtem Manuskript / unpublished
Production audio: 2001 M.Mechner, literaturWERKstatt berlin
[Вядома, што рака сплывае ў нізаўё]
Вядома, што рака сплывае ў нізаўё –
цішэй за сьлімака, як плаваньне тваё,
калі твая рука за шост бярэ кап’ё.
Ты ўгледзісься ў раку – і ўбачыш там ня глей,
ня рыбіну луску, што льсьніцца,а, як алей,
ня пэрлы на пяску, ня вывадак лілей.
А ўбачыш, як у сьне, – ты сам у той рацэ:
самотнасьць у чаўне з жардзінаю ў руцэ,
уласны твар на дне, і рана на шчацэ.
На беразе тых вод жыве хімэрны люд:
пакручаны народ заняў раўніну тут.
Ты сам хацеў прыгод – зірні ж на тых паскуд!
Тут тысячы прынад i капыткі, бы ў коз,
каханьне цераз зад, а ежа цераз нос,
тут не бывае “над”, бо пушчы да нябёс.
Тут чэравы – як лёх, а кроў – нібыта ўзвар,
тут дух, як мова, ссох, а мова – бы ў татар,
тут шасьцірукі бог і даўгарукі цар.
Хто вылепіў насьпех вось гэтакіх чартоў?
Бо кожны – сьмех і грэх! – уласьнік капытоў
і кожнаму для ўцех падставіць зад гатоў!
І ты плывеш туды, ня кінуўшы багра,
дзе трубны роў жуды з-пад сэрца і рабра,
дзе райскія сады й пякельная дзіра.