*** [я буду щоранку виходити з цього будинку]

я буду щоранку виходити з цього будинку
і пам’ятатиму як за весною з’являлася ти
одразу приходила
роздягалась

ніколи не забуду того
як замочив ноги бо нікуди було йти
так щодня
бо це місто багате на дощ
як і я багатий на вірші

вірші проходять крізь мене
як рентген-проміні
флюрографічні
хоча певно якість моїх легеней
набагато гірша
ніж якість моїх текстів
ніж якість будь-яких текстів

тривалість текстових повідомлень твоїх
скоротилась до 10 символів
тривалість твоїх губ на моєму тілі
скоротилась до 10 секунд

я вчора дзвонив приятелям
двом з них їхні кохані
відмовили в одруженні
тепер вони пишуть вірші

я буду щоранку виходити з цього будинку
і пам’ятатиму як за осінню з’являлася ти
одразу приходила
роздягалась

© Grigory Semenchuk / Григорій Семенчук
Extrait de: MORE віршів і пісень
Видавництво Старого Лева, 2015
Production audio: Literaturwerkstatt Berlin, 2015

*** [ich werde jeden morgen dieses gebäude verlassen]

ich werde jeden morgen dieses gebäude verlassen
und mich erinnern: du bist gleich nach dem lenz aufgetaucht
kamst einfach mit
zogst dich aus

niemals vergess ich,
wie ich nasse füße bekam, weil nirgendwo hinzugehn war
und immer so weiter, tag für tag
denn diese stadt ist regenreich
wie auch ich reich bin an gedichten

die gedichte fallen durch mich hindurch
wie röntgenstrahlen, fluorografisch
obgleich die qualität meiner lungen
viel schlechter ist
als die qualität meiner texte
die qualität von texten überhaupt

die spanne deiner textnachrichten
hat sich auf zehn symbole verkürzt
die spanne deiner lippen auf meinem körper
hat sich auf zehn sekunden verkürzt

gestern rief ich meine freunde an
zwei von ihnen haben ihren liebsten
die hochzeit verweigert
sie schreiben jetzt gedichte

ich werde jeden morgen dieses gebäude verlassen
und mich erinnern: du bist gleich nach dem herbst aufgetaucht
kamst einfach mit
zogst dich aus

Nachdichtung von Ulrike Almut Sandig