Chrystyna Nazarkewytsch 
Translator

on Lyrikline: 10 poems translated

from: allemand, ukrainien to: ukrainien, allemand

Original

Translation

Sieh dich um

allemand | Andra Schwarz

Sieh dich um erkennst du es wieder fünf kilometer
streifen wald das mäandern der straßen schlieren
aus kohle & schwefel damals waren hier striche
grenzsteine & drähte die einsicht verhangen haut
die sich abschließt durch grenzposten splitter es
flickt sich zusammen das netz mit den andern stiche
in den böden zurückgebliebene gräben & löcher es
fallen die mauern zu allen seiten ringsum entblößte
ohren & augen unter asbest lagert schmutz aus vier
jahrzehnten noch tickt die stechuhr hinter den rippen
lauern wanzen die im stillen an euch saugen

© Poetenladen
from: Am morgen sind wir aus glas
Poetenladen, 2017
Audio production: Haus für Poesie / 2017

озирнись

ukrainien

озирнись чи впізнаєш усе це п’ять миль
лісосмуги меандри доріг виразні сліди
кам’яного вугілля & сірки тоді тут були 
прикордонні стовпи & дріт ані просвіту 
стібками грубо зшиваються сіті контактів       
в землі залишилися шанці & вирви довкола
всюди падають мури наголо відкриті
очі & вуха під азбестом шар бруду
сорокалітнього таймер під ребрами цокає
зачаїлись жучки і потиху п’ють вашу кров

Translated by Chrystyna Nazarkewytsch

Von osten kommt wind

allemand | Andra Schwarz

Von osten kommt wind ortsfremde gerüche
das schwelen der laubfeuer vorm haus
und wie sie ersticken unter der decke
verschränkte füße die arme gekreuzt
da ist nichts unterm bett kriechen spinnen
nisten motten in ritzen durchlöchern alles
bis auf die haut wir frieren schon länger
auf dem acker die letzten heiligen tiere
und irgendwo da draußen lebt vishnu
er ist und ist hier nicht zu finden

© Poetenladen
from: Am morgen sind wir aus glas
Poetenladen, 2017
Audio production: Haus für Poesie / 2017

зі сходу віють вітри

ukrainien

зі сходу віють вітри запахи чужоземні
димлять купи листя перед будинком
і гаснучи притухають під покривалом 
переплетені ноги перехрещені руки
тут нічого немає павуки під ліжком 
в щілинах гніздиться міль дірявлячи все
аж до шкіри ми мерзнем віддавна
на полі останні священні тварини
а десь там назовні мешкає вішну
він є і немає його не знайти

Translated by Chrystyna Nazarkewytsch

Über kyrenia

allemand | Andra Schwarz

Über kyrenia liegt ein knistern in der luft
pulsiert ein halbmond mit stern an den hängen
alles kniet oder richtet sich auf auch die hunde
ihr eingeschüchtertes jaulen während der gebete
ist keiner zu sehen nur in zeitlupe bewegtes
hinter den gardinen niedergesunkene körper
in sich vertiefte gesten fünfmal täglich die rufe
in alle richtungen nichts ist hier größer als diese
fünf finger aus kalkstein entlang der serpentinen

© Poetenladen
from: Am morgen sind wir aus glas
Poetenladen, 2017
Audio production: Haus für Poesie / 2017

над кіренією

ukrainien

над кіренією повітря тремтливо бринить  
пульсує півмісяць збоку зірка над схилами
все навколішки або випростане навіть пси
їхнє злякане скавучання упродовж молитов
нікого не видно тільки сповільнене тіло
схилилось розмито мов за завісами долу
самозаглиблені рухи муецзин п’ять разів 
кличе на всі сторони світу немає нічого більшого 
за п’ять вапнякових перстів уздовж серпантину 

Translated by Chrystyna Nazarkewytsch

Von hier gibt es keine bilder

allemand | Andra Schwarz

Von hier gibt es keine bilder nur grau
gezeichnete landschaft und schilder die warnen
im dorf sitzen die alten halsstarrig & eng in den lungen
im abseits die jungen spielen backgammon
würfeln um glück: hier gibt’s nichts zu holen
außer den blick den flusslauf hinauf in die berge
gewächshäuser streuobst rot über den wiesen
dahinter die GRENZE g e s p e r r t e s  g e b i e t milizen
hier endet alles, auch unsere sicht
wir schließen die augen und gehen zurück
ins dorf zu den andern im rücken kehrt wind

© Poetenladen
from: Am morgen sind wir aus glas
Poetenladen, 2017
Audio production: Haus für Poesie / 2017

звідси немає світлин

ukrainien

звідси немає світлин лише сірі
пейзажі щити з попередженнями
старі в селі сидять штивно & засапано
десь осторонь молоді грають в нарди
розігрують щастя звідси нема що забрати
хіба погляд уверх по ріці аж на вершини
теплиці червоні плоди на деревах трава
за всім цим КОРДОН  з о н а   військові
тут кінчається все, зокрема й видноколо
заплющуєм очі і повертаємось
до всіх до села за плечима вітри

Translated by Chrystyna Nazarkewytsch

Zeig deine hände

allemand | Andra Schwarz

Zeig deine hände es ist kein krieg mehr jahre später die
alte brücke trägt wieder eure lasten eure körper es ist
zeit sich zu befreien von den löchern in den häusern
in den köpfen stecken noch kugeln granaten & splitter
zu entschärfen die minen im umland hochoben das kreuz
im rücken die stelen alles ist gerichtet auch du von kind an
verpflichtet zu sterben in der mitte vom fluss narenta
kopfüber der sprung ins fremdgewordene wasser ins loch
einer kindheit aus steinen & scherben du trägst sie herum
wie munition in den taschen wer zeigt seine hände
wer öffnet die finger es ist kein krieg mehr lass los

© Poetenladen
from: Am morgen sind wir aus glas
Poetenladen, 2017
Audio production: Haus für Poesie / 2017

покажи-но долоні

ukrainien

покажи-но долоні війна давно закінчилася роки потому
старий міст знову витримує ваші вантажі ваші тіла
час звільнятись від отворів в стінах домівок
в головах все ще кулі час знешкоджувати
гранати & шрапнель міни довкола хрест угорі
за нами надгробки все приречене і ти теж від малого
мусиш померти в холодній річці неретві
стрибок стрімголов у води що стали чужими у вир
дитинства з гальки & уламків вони завжди з тобою
немов би зброя в кишені хто покаже долоні
розімкне пальці війна давно закінчилася відпусти

Translated by Chrystyna Nazarkewytsch

*** [Вона знімає суху білизну, і щось потріскує.]

ukrainien | Iryna Tsilyk

Вона знімає суху білизну, і щось потріскує.
Вітер грається листям, під сукню лізе – до голизни.
Заручниця щоденних новин і низького тиску, і
побуту, вона думає: ще трохи, і я буду з ним.

Ще день – і я виперу форму з усіма свідченнями
втоми, страху, люті, розтертої на колінах трави,
а потім ми сядемо поруч з простими обличчями,
і я вибиратиму всі спогади з його голови.

А потім поставлю чай із гілочками смородини,
вдягнуся в оте, мереживне, і буде тиша навкруг,
і сонце впаде в кропиву за чужими городами,
і нитимуть груди у передчутті його темних рук.

Вона собі каже: ще трохи – й всі будуть щасливими.
Зав’яжуться яблука, потім – ягоди, потім – гурки.
Ці бійні скінчаться, і разом з новими припливами
нас винесе в будні, цілком нормальні й ледь-ледь гіркі.

Білизна рипить у руках, світло сточує вилиці.
Мурашка повзе виступами її худої спини.
Вона нюхає чисті сорочки так, ніби силиться
згадати, як він пахнув тоді, колись іще до війни. 

А потім бере відро, набирає води пригорщу,
Вмивається, думає, стоїть – дрібненька, вузька в плечах.
Так! Я зачиню двері й нікуди його не випущу!
Ну, принаймні до кінця відпустки… Хоча би так, хоча б.

© Iryna Tsilyk
Audio production: Haus für Poesie / 2017

*** [Sie nimmt trockene Wäsche von der Leine ab]

allemand

Sie nimmt trockene Wäsche von der Leine ab,  etwas knistert.
Der Wind spielt mit dem Laub, kriecht ihr unter das Kleid.
Sie ist Geisel der täglichen Nachrichten und des niedrigen Luftdrucks,
Auch des Alltags, sie denkt: bald sind wir wieder zu zweit.

Paar Tage noch, und ich wasche seine Militärform mit all den Belegen
Von Angst, Müdigkeit, Wut, mit Grasflecken auf Knien.
Und dann setzen wir uns vis-a-vis mit hellen Gesichtern,
Und ich räume alle Erinnerungen aus seinem Kopf weg.

Dann brühe ich uns Johannisbeerentee auf,
Ziehe meine schöne Spitzenbluse an. Um uns herum wird es still,
Die Sonne fällt in die Nesseln hinter den Schrebergärten
Und meine Brüste sehnen sich nach seinen dunklen Händen.

Sie sagt sich, noch eine Weile, und dann werden wir alle glücklich.
Es reifen die Äpfel, die süßen Beeren, die Gurken.
Die Schlachten enden, und die neuen Fluten schwemmen uns
Zu normalen und etwas bitteren alltäglichen Sachen.

Die Wäsche knistert in Händen. Das Licht schleift die Schläfen.
Ein Käferchen kriecht ihren mageren Rücken entlang
Sie riecht an den gewaschenen Hemden wie im Versuch,
Sich an seinen Geruch vor dem Krieg zu erinnern.

Und dann greift sie zum Eimer, schöpft Wasser,
Wäscht sich nachdenklich, steht da, klein und schmalschultrig
So wird es sein! Ich schließe die Türen und lasse ihn nicht heraus!
Solange mindestens sein Kriegsurlaub dauert. Solange mindestens.

Aus dem Ukrainischen: Chrystyna Nazarkewytsch

Баба шаманка

ukrainien | Olena Herasymyuk

Баба-шаманка гатить у стіну-бубон.
Повітря мембранне тягне-витягує шкіру,
Повітря струною викручує жилаве тіло.
Тонкі і прозорі здригнулися речі і тіні...

Баба шаманка гатить у стіну-бубон.
Ніч розтягнулась повіками чорної шкури.
Тонкне за вікнами, тонкне в тілах і душах,
Звовчені нутрощі трусяться, коси скуйовдились,
Стукає, стукає, крутиться, крутиться, крутиться...
Місто танцює, місто у русі здригається,
Баба-шаманка у вікна долонями гупає -
Небо відкрило око...

Людино, ховайся, притрушуй голову попелом,
Вікна завішуй, мов дзеркало, темними шматами,
Заким зіниця Бога у тебе не втупилась,
Заким за карк не вхопила зіниця Бога,
А як засне...

Знову танцюй, земле, на щоках Вседержителя!
Бабо-шаманко, у бубон звертай перетини
часу і простору. Видзвони, вигати, витруси!
Ave, Maria! Ora! Ora pro nobis!
Бий, Маріє, у дзвони, танцюй із нами!
Бий, Ісусе, у дзвони, танцюй із нами!
Бий, Іване, бий, Петре, Хомо, Юдо і Павле!
А де ж той дядько Йосип, що горілку носить?
Де ж та Ганнухна, де ж та Галинка?
Коси у весни запалали
Сосни у лісах запалали
Стрибаймо у сани з ногами
У сніг, у вирій
Тихо!

Небо відкрило око...

Die alte Schamanin

allemand

Die alte Schamanin schlägt in die Wand wie in Trommel.
Die Lift wird zu Membran und zieht die Haut immer länger,
Die Luft wringt den trainierten Körper wie eine Saite.
Gegenstände und Schatten zittern durchsichtig und schmal…

Die alte Schamanin schlägt in die Wand wie in Trommel.
Die Augenlider der schwarzen Schwarte machen die Nacht immer länger.
Sie verdünnt sich hinten dem Fenster, verdünnt sich in Körpern und Seelen.
Die verwölften Gedärme vibrieren, die Haare sich raufen.
Die Alte trommelt. Trommelt und wirbelt sich, wirbelt und trommelt…
Die Stadt dreht sich im Tanz, schauert in ihrer Bewegung,
Die alte Schamanin schlägt gegen die Fensterscheiben –
Der Himmel öffnet das Auge…

Mensch, hör zu, versteck dich, streu dir Asche aufs Haupt,
Verhänge die Fenster mit schwarzen Tüchern, wie Spiegel im Totenhaus,
Noch bevor das Auge Gottes dich anstarrt,
noch bevor das Auge Gottes dich fasst,
und wenn es wieder einschläft…

Tanze, oh Erde, wieder, auf den Wangen des Heilands!
Alte Schamanin, wende die Wenden der Zeit
Und des Raums in die Trommel. Klingle, schlage, schütte es aus
Ave, Maria! Ora! Ora pro nobis!
Schwing, Maria, die Glocken und tanze mit uns
Schwing, Jesus, die Glocken und tanze mit uns
Schwing, Johannes, schwing, Petrus und Paulus, Judas und Thomas
Und wo ist der Joseph, der uns den Aquavit bringt,
Wo sind die Hannah und die Halynka?
Die Haare des Frühlings brennen,
Die Fichten in Wäldern brennen.
Komm, springen wir in die Schlitten,
In den Schnee, in die warmen Länder.
Seid still!

Der Himmel öffnet das Auge…

Aus dem Ukrainischen von Chrystyna Nazarkewytsch

Твій маленький бог - пожирач сердець

ukrainien | Kateryna Babkina

Твій маленький бог - пожирач сердець,
він поганий сон, він невдалий час –
пише в зачарований папірець
щось собі, що думає не про нас.
Він тобі не друг, твій маленький бог.
він тобі не затишок, не тепло,
він під скатертю сушить квітучий мох,
щоб нічого більше не зацвіло.
Твій маленький бог – сірий сатана,
ніби зла зима, ніби дим їдкий,
має дім в шуфляді, де віддавна
ти тримаєш ґудзики і нитки.
Лицемір і жлоб твій маленький бог,
він приймає в жертву старі ключі.
Я з ним говорив, я просив за двох,
але він насупився і мовчить.
Я приніс йому всі свої скарби.
я варив для нього глінтвейн і грог,
я на ничку в кухні сушив гриби,
щоб він був добріший, твій сраний бог!
Я з тобою був, я хотів як міг,
я йому погрожував, ідучи.
Але він спокійний, бо переміг.
Ніби білий щур, шарудить вночі.

© Kateryna Babkina
from: Girtschyzia
Czernowitz : Meridian Czernowitz publishing house, 2012
Audio production: International Poetry Festival Meridian Czernowitz

Dein kleiner Gott ist ein Herzensfresser

allemand

Dein kleiner Gott ist ein Herzensfresser,
ist ein schlimmer Traum, missglückte Zeit –
er schreibt auf seinen verhexten Zettel,
was er wirklich nicht von uns denkt.
Er ist nicht dein Freund, dieser kleine Gott.
Ist nicht dein Wohl, keine Wärme,
er trocknet unterm Tischtuch das blühende Moos,
dass sonst nichts mehr zum Knospen kommt.
Dein kleiner Gott ist ein grauer Satan,
wie ein schlimmer Winter, wie giftiger Dampf.
Seine Behausung ist die Schublade,
wo du dein Nähzeug und Knöpfe hast.
Ein Heuchler und Geizhals ist dein kleiner Gott,
als Opfergabe nimmt er alte Schlüssel.
Ich habe mit ihm gesprochen, ich bat für uns beide,
er aber verdüstert sich, schweigt.
Ich habe ihm all meine Schätze gebracht,
ich habe ihm Glühwein und Grog gekocht,
in der Küche habe ich Pilze getrocknet,
um ihn milde zu stimmen, deinen verfickten Gott!
Ich war mit dir, wollte, wie ich nur konnte,
noch im Weggehen habe ich ihn mit Klagen beworfen.
Jetzt ist er ruhig, weil er gewonnen hat.
Und raschelt nachts, wie ein farbloser Lemming.

Deutsche Übertragung von Chrystyna Nazarkewytsch und Anja Utler

Стільки всього любов

ukrainien | Kateryna Babkina

Стільки всього поглинає любов –
Жирна і ласа зелена гусінь.
Іноді жінка проходить повз
І дивиться, ніби зараз вкусить.
В неї в руках голубий футляр,
В неї волосся забране дулею.
Серед міських знавіснілих пар
Жінка сама, і її це муляє.
Що їй це літо без берегів,
Ніби подрібнене скло, напряжне.
Жінка, годуючи голубів,
Чи роздягаючи верх на пляжі,
Жінка, злітаючи стрімголов
Або втискаючись в сині мешти,
Думає: стільки всього любов,
Що може вже і її, нарешті.

© Kateryna Babkina
from: Girtschyzia
Czernowitz: Meridian Czernowitz publishing house, 2012
Audio production: International Poetry Festival Meridian Czernowitz

Liebe so vieles

allemand

Liebe verschlingt so vieles –
Diese fette, grüne, gefräßige Raupe.
Manchmal kommt eine Frau vorbei
Und schaut, als würde sie gleich beißen.
Ihre Hand hält ein Futteral, himmelblau,
Ihr Haar trägt sie zum Knoten auf gewickelt.
Unter all den irren Paaren der Stadt
Ist die Frau allein, und das verwirrt sie.
Was soll ihr dieser uferlose Sommer,
Wie zerstampftes Glas, lästig.
Die Frau füttert Tauben,
Liegt oben ohne am Strand,
Die Frau fliegt hoch, ungestüm,
Oder drückt ihre Füße in blaue Schuhe
Und denkt: Liebe ist so vieles,
Vielleicht auch endlich.

Deutsche Übertragung von Chrystyna Nazarkewytsch und Anja Utler

Наші Сни

ukrainien | Kateryna Babkina

наші сни у сонці по самі яйця.
там невидимі жодні тони і тіні.
надвечірні ріки від них сахаються,
і минають геть у своєму плині.
наші сни, уважні до щонайменших
перепадів настроїв та погоди,
крізь такі хиткі особисті межі
часом перетікають один у один.
і якщо нам випаде бути поруч
або ще заснути в одній кімнаті,
наші сни нестримано заговорять
про усе те дивне, чим часто снять, і
попри всі перестороги і знаки
нам насниться сон для обох однаковий.

© Kateryna Babkina
from: Girtschyzia
Czernowitz: Meridian Czernowitz publishing house, 2012
Audio production: International Poetry Festival Meridian Czernowitz

Unsere Träume

allemand

unsere träume stecken bis an die eier in der sonne.
schatten, schattierungen – keine zu entdecken
sie lassen die flüsse aufschrecken an den vorabenden
und sich verstecken im eigenen strom.
unsere träume achten noch auf den sachtesten
dreh von wetterlage und verfassung
ihre porösen einfassungen lassen
manchmal einen in den anderen wachsen.
und wenn es uns zuteil wird zusammen zu sein
oder im selben raum einzuschlafen
heben unsere träume an sich zu unterhalten
über all das seltsame, das einem laufend träumt,
und trotz aller ahnungen, warnsignale
regt sich dann ein traum, einer für alle beide.

Deutsche Übertragung von Chrystyna Nazarkewytsch und Anja Utler