Inna Zaikina  (Инна Заикина)
Translator

on Lyrikline: 3 poems translated

from: biélorusse to: russe

Original

Translation

чорна-белы верш

biélorusse | Vital Ryzhkou

…тых, хто замахваўся на тыранаў ці аўтарытарных лідараў,
далёка не ўсе — і справядліва — лічылі героямі,
бо прапаганда зла не пакідае выбару,
як і любая зброя.

вядома, зло сябе не залічыць да зла,
але з думак пра мэты, сродкі, іх спалучэнні марныя
вынікае старое: злу пастаянна трэба знаходзіць казла
ахвярнага,

злом абвяшчаць яго і яму ствараць перашкоды,
зломваць, тлумачыць свет, як сляпому.
дабру ўсе гэтыя гульні з перацягваннем коўдры
весці без понту,

бо дабро робіцца злом пасля перамогі над злом
аўтаматычна; параза дабра — перамога.
а праўда — гэта сумленне, сцягнутае вузлом
на шыі нямога.

праўда — тое, чым лупяць па твары, нібыта анучай.
праўда — рэкламны тавар, які надакучвае.

праўда — наіўная і пафасная, са зменлівай інтанацыяй.
праўда — зацюканая аднакласніца з прагаю падабацца.

і пакуль зло карыстае праўду, а дабро карыстаецца
праўдай, ёй не выпадае шанцаў на лідарства,
праўда — твая паўсляпая настаўніца,
што зрэдку бярэ рэпетытарства

і падцягвае па прадмеце тых, каму не хапае спрыту,
да выпускнога іспыту.

© Vital Ryzhkou
from: Дзверы, замкнёныя на ключы
Мінск: Логвінаў, 2010
Audio production: Yahor Mayorchyk

чёрно-белое стихотворение

russe

...тех, кто замахивался на тиранов и авторитарных лидеров,
далеко не все - и справедливо - считали лучшими,
потому как пропаганда зла не оставляет выбора,
как и оружие.

конечно, зло себя не считает злом.
из мыслей о целях и средствах их достижения
ясно одно: кто-то всегда будет козлом
отпущения,

злом объявят его, станут мешать – втихаря и явно,
 ломать, объяснять, что есть свет, - как слепому.
добру все эти игры с перетягиванием одеяла
вести без понта,

так как добро становится злом после победы над злом,
пораженье добра – ещё не победа злого,
а правда – совесть, стянутая узлом
на шее немого.

правда – то, чем лупят по морде, как битой.
правда – рекламный товар, заезженный и избитый.
правда – наивная и пафосная, с изменчивой интонацией.
правда – затюканная одноклассница, которая хочет встречаться.

и пока зло пользует правду, и добро старается заручиться
правдой, ей не остаётся шансов на лидерство
правда – твоя полуслепая учительница,
которая изредка берёт репетиторство

и подтягивает по предмету тех, кому не хватает знаний,
к выпускному экзамену.

Перевела с белорусского Инна Заикина

дзверы, замкнёныя на ключы

biélorusse | Vital Ryzhkou

старая страціла розум. яе стары
хутка губляе зрок. і слых. на ўсё наваколле
па тэлефоне намякае на рознае. нумары
збольшага выпадковыя.

зрэдку дазвоньваецца дачцэ. дачка
зрываецца з працы, прылятае ў вёску,
прыбіраецца ў хаце, просіць яшчэ пачакаць.
болей нічога не просіць.

гатуе старому. ўздыхае. кладзецца спаць,
ёй падоўгу не спіцца. такое гора:
усё-такі ж маці.
ранкам моўчкі з’язджае ў горад.

старая бачыць сябе маладой. пазнае
толькі старога, дачку, вядоўцу з тэлепраграмы…
дзіўна глядзіць на ўнукаў. яны на яе
таксама.

старасць не лечыцца, кажа сваяк,
урач абласной бальніцы.
ён, улічваючы гэты факт,
браць на сябе адказнасць баіцца.

увечары дзверы замкнёныя на ключы.
стары ўголас чытае, пераказвае байкі.
радыё па начах маўчыць. увогуле ўсё маўчыць,
акрамя сабакі.

© Vіtal Ryzhkou
from: Дзверы, замкнёныя на ключы
Мінск: Логвінаў, 2010
Audio production: Yahor Mayorchyk

двери, замкнутые на ключи

russe

старуха сошла с ума, её старик
 звонит на случайные номера. глуховат от старости,
 часто переспрашивает, говорит
 как его достали все

изредка дозванивается дочери. и тогда
 она прилетает в деревню, работу бросив.
 прибирает в доме, просит чуть подождать -
 вот и всё, что просит.

готовит. ложится в свою кровать.
 ей подолгу не спится - такое горе -
 всё-таки мать
 с утра уезжает в город.

старуха видит себя молодой. узнаёт
 старика, дочь и ведущего телепрограммы
 странно смотрит на внуков. они на неё
 тоже странно

старость не лечится. так говорит свояк
 врач областной больницы
 он, учитывая этот факт,
 на себя ответственность брать боится.

вечером двери замкнуты на ключи,
 старик читает вслух, вспоминает байки.
 радио по ночам молчит. да и всё молчит.
 кроме собаки.

Перевела с белорусского Инна Заикина

Адзінокі верш

biélorusse | Vital Ryzhkou

Ілбом грукаю ў сцены —
замест дыялогу з ценем.

Прынцыпова ўсё роўна, скончыцца дождж ці не —
тлумачу ілбом сцяне, бо нікога навокал.
І нельга маю адзіноту прыкінуць на вока. Мне
так адзінока,

што маршрут у сем цыгарэт пралягае праз
бязлюдную вуліцу і твой дом, дзе й вокны
ведаюць, што ты далёка; і таму якраз
так адзінока.

І нельга схавацца за словы, бо словаў менш,          
чым нервовасці... Умоўнымі знакамі
ценю тлумачу: нічога не зменіш.
Яму абыякава.

© Vital Ryzhkou
from: Дзверы, замкнёныя на ключы
Мінск: Логвінаў, 2010
Audio production: Yahor Mayorchyk

Одинокое стихотворение

russe

Стучусь лбом о стены –
 вместо диалога с тенью

в принципе, всё равно, закончится ли гроза -
 лбом объясняю стене - никого под боком -
 сколько во мне одиночества, сразу и не сказать.
 так одиноко,

что маршрут из семи сигарет почему-то ведёт как раз
 сквозь безлюдную улицу, где твой дом и окна
 знают, что ты далеко и поэтому мне сейчас
 так одиноко

и не спрятаться за слова. слов намного меньше,
 чем нервозности... я пытаюсь условными знаками втолковать
 тени, что вообще ничего уже не изменишь
 ей плевать

Перевела с белорусского Инна Заикина