Ostap Slyvynsky  (Остап Сливинський)
Translator

on Lyrikline: 11 poems translated

from: turco, lituano, inglés, ruso to: ucraniano

Original

Translation

Ulus Gazetesi İşgali

turco | Efe Duyan

brecht olsa şöyle sorardı:
anlamadan heveslenenlerle, anlayıp susanların nedir farkı?

beckett’a göre,
büyük bir fırsat kaçırıldı

kemal türkler’e göre,
hayır onlar planlamamıştı

anılara göre,
inanılmıştı inanılması güç bir güzelliğe

devrimlere göre, meşruydu her devrimci eylem

anneannemle konuşacak olsam,
“bırak bu işleri artık”

asıl merak ettiğim,
muhabirlerle mürettipler kızmışlar mıydı işgalcilerine?

mürettiplere göre,
toplatılacağı kesin bir kitabın trajik sonuydu verdikleri ilham

muhabirlere göre,
sansürlenmeye mahkûm flaş bir haber

masalara göre,
üzerlerinde konuşma yapılmasını yadırgamışlardı

baskı kalıplarına göre,
pencereye çakılmak hoşlarına bile gitmişti

gri sakallı bir dev
tutmuş çay servisi yapıyordu

korkularına göre,
bu iş bir an evvel biteydi iyiydi

duygularına göre,
uzun bir eylem halayı gibi
kat kat olmuştu bile onlar

brecht’e dönersek,
işgalciden işgalciye fark vardır derdi
purosunu yakmadan evvel

© Efe Duyan
Audio production: Efe Duyan / EDISAM - Turkish Literature and Science Writers Union

Захоплення редакції газети «Ulus»

ucraniano

брехт запитав би

яка різниця між


тим хто прагне не розуміючи

і тим хто розуміє але зберігає спокій


якщо вірити бекетові

найважливіша нагода вже втрачена


якщо вірити профспілці

все це не було заплановане


якщо вірити набутій мудрості

люди готовій йти за недосяжною красою


якщо вірити революціонерам

кожна революція законна


якщо вірити моїй бабусі

з усім цим варто розпрощатися


але ось що мені справді цікаво:

чи всі ті репортери й набірники

були посварені з протестувальниками?


якщо вірити набірникам

вони наблизили трагічний кінець книги

яку й так неминуче б конфіскували


якщо вірити репортерам

це була новина яку вилучила б цензура


якщо вірити столу

дивно коли з тебе говорять


якщо вірити друкарським гранкам

це майже приємно – бути забарикадованим


сивобородий велетень

серед усього цього запарював чай


якщо вірити їхнім найгіршим страхам

це все мало б погано скінчитися


якщо вірити їхнім почуттям

вони вже були затиснуті дедалі вужчим колом халаю


якщо повернутися до брехта

то він сказав би все це залежить від того хто бере в облогу

так сказав би він прикурюючи сигару

Переклад Остапа Сливинського (Ostap Slyvynsky)

Sana Bakmak

turco | Efe Duyan

ters çevirip kaçtığında küçük kız
gökyüzünü ilk kez görür kaplumbağa

© Efe Duyan
from: TAKAS’TAN
Audio production: Efe Duyan / EDISAM - Turkish Literature and Science Writers Union

Дивлячись на тебе

ucraniano

Дівчинка перекинула черепаху на спину й тікає

Черепаха вперше в житті бачить небо

Переклад Остапа Сливинського (Ostap Slyvynsky)

Kirilaşk

turco | Efe Duyan

tatlovski diyorum sana
rus romanlarından öğrenmedik mi sevmeyi

yanıma uzandığın ilk akşam
çivi yazısıyla hafızamda
hayır, hayır: bir mağara resmi

seni biraz bekletmiştim başlarda
o kadarını affet

bir zaman sakladım adını
bilmiyorsun neden

yarıda kalmış ördüğün atkı
kalsın, yeni bir kışa vesile-
ve yarım yalnızlığın, güzel işte

sabah çıkarken yeşil bir elma uzatmıştın
aramızda bir parola olsun bu

ve bırak uzasın kaşların,
korkutuyor beni yapmacıklığı
bazen mimarinin şiirin bile

yara dolu çocukluktan bacakların
seviştiğimiz koşar adım
sevdiğimiz uzayan saçlarınca sabırlı

ama rus romanlarında
uzun takma adları hala karıştırıyorum

© Efe Duyan
Audio production: Efe Duyan / EDISAM - Turkish Literature and Science Writers Union

Рослюбов

ucraniano

Я називаю тебе Мєдовская

бо ми вчилися любові з російських романів


та перша ніч коли ми спали разом існує

лише в моїй уяві записана клинописом

ні, ні, намальована на стіні печери


на початку я змусив тебе трохи чекати

пробач мене за це


я поки що заховав твоє ім’я

і ти не знаєш навіщо


шарф який ти плела так і лишився недоплетеним

ну й нехай зачекає до наступної зими

так що й самотність твоя лише часткова


а те зелене яблуко яке ти мені дала одного ранку

хай воно лишиться нашим таємним паролем


і хай ростуть твої брови

претензійність лякає мене

так само як архітектура й поезія


твої ноги всіяні дитячими подряпинами

ми чвалуємо у своїй любові

ми кохаємо одне одного

терплячі наче твоє волосся що росте ледь помітно


я завжди плутав довгі імена з російських романів

Переклад Остапа Сливинського (Ostap Slyvynsky)

ne vegetariškai

lituano | Dainius Gintalas

turiu gi kažkaip išviaukčiot
išmikčiot atryt išsakyt tai

kaip netelpu šeimoj
kaip esu plakamas ugnies bizūnais
savo amazonės
kartais net nežinau už ką
kaip raitausi
lyg kirminas idiotas
seilėdamas namų baldus

kaip einu iš skausmo į skausmą
kaip šliaužiu iš meilės į meilę
norėdamas visus išbučiuot
lyg beviltiškai geras samurajus
šuo girtuoklis

verčiau būsiu blogas poetas
bet geras tėvas, sūnau
verčiau būsiu grubus poetas
bet švelnus tėvas, dukra

atleiskit kad kartais
neišsitenku visų mūsų kaulų narve
draskausi lyg alergikas
kurio oda – bjauri nenumaldoma cinikė
iki pamišimo šoku su kėdėm
glėbesčiuojuos su foteliais
šnekuosi su pastalėm

lendu į šešėlius, tau ant bizūno
parjojus namo, amazone
slapstausi savo vaizduotėj
à la deviantART by Bernard Cornelis

iki siaubo nusilpęs
iki pašaknų sutrikęs
bandau kiaurai pereit sienas
niekieno negirdimas
niekieno nematomas

tada į ausis atsimuša Fratres –
suteik man vilties
ir ramios jėgos, Arvo Pärtai* –
man prieš akis – Egono Schiele's** pamėklės –
pasaulis plyšinėja, o adatos nesiuva
tik duria tik duria tik duria

noriu būt kieta uola, sūnau
noriu būt skaidriu šaltiniu, dukra
noriu būt tavo mylimuoju, amazone
mažiau plakamu
mažiau suplyšinėjusiu

aš nežinau kuo man virst šitoj meilės mėsmalėj:
faršu švelnumo kotletukams
kuriuos atstumsi
ar kąsneliais rietenų befstrogenams
dėl kurių apkvaisi

atleiskit kad tik beveik visas esu jūsų
supraskit kad iš tiesų
daugiau nei visas esu jūsų

kiekviena tavo ląstelė mane jaudina
amazone
kiekvienas tavo kirtis mane užmuša
mylimoji

ar tau negaila meilės mirties?
ar tau saldu nuo mirties meilės?

visa laimė kad turiu prisikėlimo dovaną
kurią nusižiūrėjau šventykloj
visa laimė kad esu nemirtingas
nes beprotiškai silpnas

geriau būsiu silpnas poetas
bet tvirtas tėvas, sūnau
geriau būsiu klykiantis poetas
bet girdintis tėvas, dukra

noriu būt klykiantis sumaltas,
su tavim sumaitotas, amazone

tavo seilėm pateptas
tavo bučiniais palaimintas
tavo nirtuly palaidotas
tavo šypsenoj atgaivintas

nes tu ir aš yra viena
nes tu ir aš – meilės mėsmalė
urzgianti lyg vilko gerklos

visgi verta džiaugtis
kad vienas į kitą nežiūrim
vegetariškai


*Arvo Pärt (1935) – klasikinės ir sakralinės muzikos estų kompozitorius. Fratres – itin subtilus ir jausmingas jo kūrinys.
**Egon Schiele (1890–1918) – austrų dailininkas, nervinga maniera piešęs ir tapęs tarsi suplyšinėjusius ir sulopytus kūnus, tiek dekoratyvius, tiek pamėkliškus moterų ir vyrų aktus.

© Dainius Gintalas
from: Adatos
Vilnius: Tyto alba, 2016
Audio production: Lithuanian Culture Institute, 2022

не по-вегетаріанському

ucraniano

треба ж мені якось вибелькати

вибубнити відригнути вимовити те


як не поміщаюся в сім’ї

як шмагають мене батоги

моєї амазонки

іноді навіть не знаю за що

як звиваюся

наче хробак ідіот

слинячи домашнє начиння


як іду з болю в біль

як повзу з любові в любов

прагнучи всіх розцілувати

ніби відчайдушно добрий самурай

пес-п’яниця


краще я буду поганим поетом

але добрим батьком, сину мій

краще буду грубим поетом

та ласкавим батьком, донько моя


даруйте що іноді

не вміщаюсь у клітці всіх наших кісток

чухаюсь наче алергік

у якого шкіра – прикра невблаганна цинічка

до нестями танцюю зі стільцями

обіймаюсь з кріслами

розмовляю з підстіллями


повзу в тіні, коли на батозі

пригарцюєш ти амазонко

ховаюсь у твоїй уяві

à la deviantART by Bernard Cornelis


жахливо ослаблий

до самого кореня сторопілий

силкуюсь пройти крізь стіни

ніким не почутий

ніким не побачений


тоді у вуха врізається Fratres –

додай мені надії

й сили, Арво Пярте,

в мене перед очима – привиди Еґона Шіле –

світ розривається, голки не шиють

лише колють лише колють лише колють


хочу бути твердою скелею, сину мій

хочу бути прозорим струмком, донько моя

хочу бути твоїм коханим, амазонко

менше шмаганим

менш розірваним


не знаю на що мені перетворитися в цій любовній м’ясорубці:

на фарш на котлетки пестощі

які ти відштовхнеш

чи на фарш для біфстроганов чвар

через які ти знавіснієш


пробачте що лише почасти весь я ваш

збагніть що насправді

більш ніж увесь я ваш


кожна клітина твоя мене збуджує

амазонко

кожен удар твого батога мене убиває

кохана


тобі не шкода смерті любові?

тобі не солодко від любові смерті?


все щастя що у мене є дар воскрешати

що його я підгледів у храмі

все щастя що я безсмертний

тому що божевільно слабкий


краще я буду слабким поетом

але твердим батьком, сину мій

краще буду верескливим поетом

але чуйним батьком, донько моя


хочу бути верескливим порубаним

з тобою зім’ятим, амазонко


твоєю слиною помазаним

твоїми цілунками блаженним

у твоїй люті похованим

у твоїй усмішці оживленим 


бо ти і я – одне

бо ти і я – м’ясорубка любові

що ричить наче вовче нутро


і все ж варто радіти

що ми не дивимось одне на одного

по-вегетаріанському

Переклад Остапа Сливинського (Ostap Slyvynsky)

atsidavimo mantra

lituano | Dainius Gintalas

sužydo pelkinės purienos – aš tavo gyvulys
širdis neria į pusnį – aš tavo gyvulys
per tvirtos buities šlaunys – aš tavo gyvulys
man ankšta tarp stalčių – aš tavo gyvulys
šeima – jauki psichiatrinė – aš tavo gyvulys
paglostai ir vėl atšoki – aš tavo gyvulys
tarp mūsų mėlynas guzas – aš tavo gyvulys
nuo tavo priekaištų pūliuoju – aš tavo gyvulys
kai jais užtemdai geismą – aš tavo gyvulys
tylioj maldoj ant klaupto – aš tavo gyvulys
kai piniginei depresija – aš tavo gyvulys
nei girtas nei angelas – aš tavo gyvulys
jei ir būčiau eunuchas – aš tavo gyvulys
atsiduodamas bejėgyste – aš tavo gyvulys
net jei priduotum į komisą – aš tavo gyvulys
net apsižliumbęs lyg vaikas – aš tavo gyvulys
ant grindų su šlapiu skuduru – aš tavo gyvulys
kai murkdai mane į neviltį – aš tavo gyvulys
TAVY priburbuliavęs – aš tavo gyvulys
TAVY ištirpęs lyg cukrus – aš tavo gyvulys
kai įsipjauni ir lyžteli – aš tavo gyvulys
jauti – koks saldus tavo kraujas

© Dainius Gintalas
from: Adatos
Vilnius: Tyto alba, 2016
Audio production: Lithuanian Culture Institute, 2022

мантра самовідданості

ucraniano

розквітли болотяні калюжниці – я твоя тварина

серце пірнає в замет – я твоя тварина

надто тверді стегна побуту – я твоя тварина

мені тісно між шухлядами столу – я твоя тварина

сім’я – затишна психіатрична – я твоя тварина

погладиш і знову відскочиш – я твоя тварина

між нами синіє набита ґуля – я твоя тварина

загноююся від твоїх докорів – я твоя тварина

поки ними затемниш хіть – я твоя тварина

в тихій молитві на церковній лаві – я твоя тварина

коли у гаманця депресія – я твоя тварина

ні п’яний ні ангел – я твоя тварина

навіть якби був євнухом – я твоя тварина

смердячи безсиллям – я твоя тварина

навіть якби ти здала в комісійний – я твоя тварина

навіть зарюмсаний як дитина – я твоя тварина

на підлозі з мокрою ганчіркою – я твоя тварина

навіть коли тицяєш мене лицем у відчай – я твоя тварина

В ТОБІ захлинувшись – я твоя тварина

В ТОБІ розчинившись як цукор – я твоя тварина

коли поріжешся й лизнеш – я твоя тварина

відчуваєш – яка солодка твоя кров

Переклад Остапа Сливинського (Ostap Slyvynsky)

Night Music

inglés | Charles Simic

Little brook, running past my house,
I like the tune you hum to yourself
When night comes,
And only the two of us are awake.
You keep me company
So I don’t fear
The darkness round my bed
And the thoughts in my head
Flying crookedly like bats
Between the old church and the graveyard.

© Charles Simic
from: The Lunatic
New York: Ecco, 2015
Audio production: Literaturwerkstatt Berlin / Haus für Poesie, 2016

Музика вночі

ucraniano

Потічку, ти, що дзюрчиш повз мій будинок,
Мені подобається мелодія, що ти її мугикаєш під ніс,
Коли спадає ніч,
І лише ми вдвох не спимо.
Ти складаєш мені товариство,
Й мені не страшні вже
Темрява, що обліплює ліжко,
Думки в моїй голові,
Що шугають безладно, як лилики
Між старою церквою й цвинтарем.

Переклав з англійської Остап Сливинський

A Letter

inglés | Charles Simic

Dear philosophers, I get sad when I think.
Is it the same with you?
Just as I’m about to sink my teeth into the noumenon,
Some old girlfriend comes to distract me.
»She’s not even alive!« I yell to heaven.

The wintry light made me go out of my way.
I saw beds covered with identical gray blankets.
I saw grim-looking men holding a naked woman
While they hosed her with cold water.
Was that to calm her nerves, or was it punishment?

I went to visit my friend Bob who said to me:
»We reach the real by overcoming the seduction
     of images.«
I was overjoyed, until I realized
Such abstinence will never be possible for me.
I caught myself looking out the window.

Bob’s father was taking their dog for a walk.
He moved with pain; the dog waited for him.
There was no one else in the park,
Only bare trees with an infinity of tragic shapes
To make thinking difficult.

© Charles Simic
from: New and Selected Poems 1962-2012
New York: Houghton Mifflin Harcourt, 2013

Лист

ucraniano

Шановні філософи, мені сумно, коли я думаю.
У вас так само?
Тільки-но я збираюся вгризтися в ноумен,
Якась із колишніх приходить і розсіює мою увагу.
«Та вона уже мертва!» – кричу я у небо.

Зимове світло збило мене зі шляху.
Я бачив ліжка, накриті однаковими сірими покривалами.
Я бачив понурих чоловіків, що тримали оголену жінку
І поливали її холодною водою.
Щоб заспокоїти її нерви? Чи то було таке покарання?

Я навідався до приятеля Боба, і він сказав:
«Ми сягаємо сущого, долаючи спокусу
образів».
Я не тямився з радості, доки не зрозумів,
Що така абстиненція – понад мої сили.
І піймав себе на тому, що дивлюсь у вікно.

Бобів батько саме вигулював пса.
Він тяжко переставляв ноги, пес зупинявся й на нього чекав.
Парк був порожній,
Лише голі дерева з нескінченністю трагічних форм –
Аби ще важче було думати.

Переклав з польської Остап Сливинський

Against Whatever It Is That’s Encroaching

inglés | Charles Simic

Best of all is to be idle,
And especially on a Thursday,
And to sip wine while studying the light:
The way it ages, yellows, turns ashen
And then hesitates forever
On the threshold of the night
That could be bringing the first frost.

It’s good to have a woman around just then,
And two is even better.
Let them whisper to each other
And eye you with a smirk.
Let them roll up their sleeves and unbutton their shirts a bit
As this fine old twilight deserves,

And the small schoolboy
Who has come home to a room almost dark
And now watches wide-eyed
The grownups raise their glasses to him,
The giddy-headed, red-haired woman
With eyes tightly shut,
As if she were about to cry or sing.

© Charles Simic
from: New and Selected Poems
New York: Houghton Mifflin Harcourt, 2013

Проти всього, що приходить непрошеним

ucraniano

Найкраще – трохи поледарювати,
Особливо в четвер,
Попиваючи вино, досліджувати світло,
Те, як воно старіє, жовкне, попеліє,
А потім застигає у вічному ваганні
На порозі ночі,
З якою може прийти перший мороз.

Добре, коли в ті миті поруч жінка,
А ще краще – дві.
Хай вони перешіптуються,
Хай на тебе зиркають, хихочучи.
Хай підкотять рукави і ледь розстебнуть блузки,
Як цього заслуговує шляхетна витримана сутінь.

І цей малий школяр,
Який прийшов додому, в цю кімнату майже непроглядну,
І дивиться широкими очима,
На дорослих, що підносять свої келишки за нього,
На ту розсіяну рудоволосу жінку
З прикритими повіками –
Немов вона збирається заплакати чи заспівати.

Переклав з англійської Остап Сливинський

My Shoes

inglés | Charles Simic

Shoes, secret face of my inner life:
Two gaping toothless mouths,
Two partly decomposed animal skins
Smelling of mice nests.

My brother and sister who died at birth
Continuing their existence in you,
Guiding my life
Toward their incomprehensible innocence.

What use are books to me
When in you it is possible to read
The Gospel of my life on earth
And still beyond, of things to come?

I want to proclaim the religion
I have devised for your perfect humility
And the strange church I am building
With you as the altar.

Ascetic and maternal, you endure:
Kin to oxen, to Saints, to condemned men,
With your mute patience, forming
The only true likeness of myself.

© Charles Simic
from: New and Selected Poems
New York: Houghton Mifflin Harcourt, 2013
Audio production: Literaturwerkstatt Berlin / Haus für Poesie, 2016

Мої черевики

ucraniano

Черевики, потайне лице моєї внутрішньої суті:
Два роззявлені роти беззубі,
Дві напіврозкладені звірині шкури,
Що пахнуть мишачими гніздами.

Мої сестра і брат, померлі немовлята,
Продовжують життя в тобі
Й ведуть мене
До їхньої незглибленої цноти.

Пощо книжки мені,
Якщо у вас я можу прочитати
Псалом всього мого життя земного
Й того, що має надійти опісля?

Я проповідую релігію,
Що славить ваше янгольське смирення,
Я зводжу дивний храм,
В якому ви – вівтар.

Ви, аскетичні й материнські,
Споріднені з волами, святими й смертниками,
В німотному терпінні ліпите
Мою єдину істинну подобу.

Переклав з англійської Остап Сливинський

My Weariness of Epic Proportions

inglés | Charles Simic

I like it when
Achilles
Gets killed
And even his buddy Patroclus –
And that hothead Hector –
And the whole Greek and Trojan
Jeunesse dorée
Are more or less
Expertly slaughtered
So there’s finally
Peace and quiet
(The gods having momentarily
Shut up)
One can hear
A bird sing
And a daughter ask her mother
Whether she can go to the well
And of course she can
By that lovely little path
That winds through
The olive orchard

© Charles Simic
from: New and Selected Poems
New York: Houghton Mifflin Harcourt, 2013

Утомлений епічними масштабами

ucraniano

Як добре що
Ахілл
Загинув
І Патрокл його друзяка
І навіть Гектор-відчайдух –
Що всіх греків і троянців
Jeunesse dorée
Більш чи менш
Майстерно винищили
І ось нарешті
Мир і супокій
(Боги бодай на мить
Заткнулись)
І чутно
Як співає пташка
Як донька питає матір
Чи можна їй піти до джерела
Та звісно можна
Тією гарною стежинкою
Що в’ється
Крізь оливний гай

Переклав з англійської Остап Сливинський

[как-то глупо прощаться заранее...]

ruso | Semyon Khanin

как-то глупо прощаться заранее
эта вечность с небольшими перерывами
настоящими трещинами в поддельном мраморе
и едва ли кто просил говорить о нешуточных прорехах
но и в этих пределах простор для сомнений есть

сто́ит ли сейчас или после или совсем потом
в позе мокрого дерева у подозрительно белой глухой стены
инстинктивно озвучивать взгляд соскользнувший
                                        с ещё непроявленных поляроидных потолков
с самодельных разбухших зеркал
не удержавшись в неровном мраморном свете

© Semyon Khanin / Семён Ханин
from: «Воздух», 2014, № 4.
Audio production: Semyon Khanin / Семён Ханин

[якось немудро прощатись завчасу...]

ucraniano

якось немудро прощатись завчасу
ця вічність із короткими перервами
правдивими тріщинами у фальшивому мармурі
і заледве чи хтось просив говорити про чималі розколини
але навіть у цих межах простір для сумнівів є

чи варто зараз чи згодом чи й зовсім опісля
в позі мокрого дерева при підозріло білій глухій стіні
мимохіть озвучувати погляд що зісковзнув
                                        з іще не проявлених полароїдних стель
із саморобних розбухлих дзеркал
не втримавшись у нерівному мармуровому світлі

Переклад Остапа Сливинського
Umbrella. Онлайн-часопис перекладної поезії. 16.12.2015 litcentr.in.ua/load/298-1-0-2969