ПО(-)БІЛОМУ

з нагоди дощу місто пахне
картоплею у каструлі спаленою

мухи сливи тепла річка
вдень невидимі зірки падають ще скоріше

от цікаво де поділася та знаменита безтурботність
що танцювала на сторінках і майданчиках з другої світової до дев’яностих?

густі й порепані кольори?
бездонні денні й нічні кипариси?

звідки ця втома у руках?
звідки сухі тріщини відповідей у губах?

є одна версія –
можливо саме в кольорах проблема вся

і нещастя приносить диктатура білого
він ховається в ліфті схопив двері й стіл

стіни швидкісних експресів
рекламу безпечного і небезпечного сексу

„у своєму житті я побачив чимало дебілів
саме тому моя голова побіліла посивіла”

цей колір вбирає крові нерви скрипи
примари жахливої швидкості смерті кредити

хай краплі змивають фарбу з паркана над берегом
хай запах лікує порізані очі й серце

тільки одне додає оптимізму – нова мода на сріблясте
це ж навіть можна повірити що картопляний кальян міста не згасне?

© Oleh Kozarew

X. [I died but now I live for]

I died but now I live for
                                    ages of ages
                  and hold the keys of hell and death


                                 Write now what you see:


Infants regurgitating their mother's milk
           there's a common cold in the air
                                                          and sunlit stool


                                      Rightly we should reduce
                                               poverty
                        and chain these protesters
                                      to walls of houses
                                                    wailing walls
                                                                     breastplates


                        I am with you in the oppression,
                                               the kingdom       &    the perseverance


                        I know your work
                                   You are alive in name and yet dead

Translation: Eiríkur Örn Norðdahl