Grigory Semenchuk (Григорій Семенчук)

поки літак не відпускає трап, поки пілота не попускає драп,

ми звідси не поїдемо – тут добра вентиляція…

тепер ти розумієш нульову доцільність політичних мап,

бо революція – насправді – починається з вібрації.

вібрує всюди – в пабах, магазинах, ресторанах.

за кого б ти не вболівав – Карпати чи Чикаго Буллз,

що б не любив – коктейлі молотова, нітрогліцерин в бананах –

я помолюсь за те, щоб й далі вібрував твій пульс.

бо кожен може до цих слів прислухуватися,

танцюючи у барах танго, затягнувши сумно караоке.

тримати себе у руках і не збухуватися,

коли навколо ніч зимова й морок кароокий.

кому був винен – урочисто всім прощаю.

гуде мотор, ковтаючи п'ятнадцять  тонн пального.

поки літак не відпускає трап, поки пілота теж не відпускає,

ми знищимо усі маршрути, видалимо блоги.

бо наше серце, очі й руки діють від вібрації –

і поштовхи щораз сильніші в животі.

сади із крейди проростають крізь доми й палаци…

цей пульс відчутний навіть для собак й котів.

а як же ти?