Halyna Kruk (Галина Крук)
[буває, Господь сотворить когось]
[буває, Господь сотворить когось]
буває, Господь сотворить когось
без запобіжного клапана
дасть йому шкіру таку тонку,
щоб на вилицях тріскала
заллє йому попід шкіру кров,
щоб на асфальт крапала
і пустить його найдовшою у світі доріжкою
мовляв – іди собі, людику,
недосконала конструкціє
нібито все при тобі: і нозі, і руці є
тільки немає в тобі
для щему ущелини
для сльози сльозоточини
для душі віддушини
і несе в собі чоловік, скільки може винести
по самі краї заливається оковитою
але як би душа у п’ятах його не билася,
а - не передбачено
ніякого
запасного виходу
і живе собі чоловік, аж ходова зноситься,
аж Господь на техогляді зглянеться -
і не пропустить.
І під тиском обставин бухає кров носом.
І лежить чоловік на шляху.
І - ні пари з уст.