Limbo

Пагорби поночі були ніби розкидана постіль,
В якій закублились птахи. Пам’ятаєш:
Можна довіряти лише випадковим знахідкам,
Я знайшов рештки чийогось пальта,
Що зачепилися за весло. Купища одягу
Нагадують лише секонд-генди й
Концтабори, а тут? Велике прання,
Влаштоване цілонічним туманом?
Ніби готель відкрили над гладдю озера –
Запалені нічники просвітлюють воду наскрізь,
Пожежна драбина веде у донні піски.
Можна заночувати в повітрі, аби земля
Не напирала у сни разом зі своїм перетлілим
Цвинтарем! З цілим жмутом ображених
Пальт, понівечених черевиків і шапок!
Треба вважати, щоб не одягти мертву сорочку,
Наприклад. – А досить не зачинити вікно
Перед нетлею, що переносить вірус іншого світла.
Дія одного зі снів відбувалася в гардеробі,
Яким починається протилежний світ.

© Ostap Slyvynsky
Audio production: International Poetry Festival Meridian Czernowitz

Limbo

Взгорья впотьмах были будто разбросанная постель,
Где птицы свили гнёзда. Помнишь:
Можно доверять только случайным находкам,
Я вот нашёл останки чужого плаща,
Зацепившиеся за весло. Груды одежды
Напоминают разве что секонд-хэнды и
Концлагеря, а тут? Большая стирка,
На всю ночь затеянная туманом?
Словно отель открыли над гладью озера —
Зажжённые ночники просвечивают воду насквозь,
Пожарная лестница уходит в донный песок.
Можно заночевать в воздухе, чтобы земля
Не пропирала в сны со своим перетлелым
Кладбищем! С полной охапкой обиженных
Плащей, изувеченных башмаков и шапок!
Как бы не надеть ненароком мёртвую рубашку,
Например. — Или просто не закрывать окно
От ночных мотыльков, переносящих вирус другого света.
Действие в одном из снов происходило в гардеробе,
С которого начинается противоположный мир.

Перевёл с украинского Дмитрий Кузьмин
О. Сливинский. Беглый огонь: Стихотворения. — М.: Книжное обозрение (АРГО-РИСК), 2013. — (Дальним ветром: Библиотека современной зарубежной литературы журнала «Воздух»)