Claudia Dathe
german
33 (98)
дуже скучаю Боже за жінкою яку ти забрав до себе нічого нікому
не пояснюючи не кажучи куди і навіщо і чи надовго її ведеш
і що далі і коли ми знову зустрінемося ти просто прийшов
просто сказав ходімо ти так легко мій Боже забрав її руку з моєї
і ви собі вийшли разом може мовчки а може про щось говорячи
може вона вперше сказала добре що ти вже тут ти ж знаєш я так
міцно сумувала за тобою мій Господи може вона ще встигла
поцілувати мене в чоло коли я заснула востаннє мене обійняти
ти ж знаєш я майже нічого звідти не пам’ятаю навіть запаху
ладану може його насправді тоді й не було зрештою хіба все на світі
мусить закінчуватися ладаном але знаєш це майже нечесно геть зовсім
нічого про неї не знати жодних листів жодних звісток я вже мовчу
про розмови якщо й справді зовсім-зовсім не можна говорити чи ти
міг би мені розповісти бодай що вона робить де живе про що думає
якщо тобі не складно розкажи мені зрештою що стається коли ти
приходиш береш за руку вперше береш за руку так що ми нарешті
знаємо ось ти поруч що ми вперше відповідаємо на твій потиск
говоримо ось я Господи розкажи чи ти насправді тоді щось запитуєш
і чи потребуєш наших слів і голосу і пояснень і що ми могли би
тобі сказати чого ти іще не знав би ти ж пам’ятаєш кожен наш
крок і порух кожна думка і слово перед тобою навіть ті що ми забуваємо
і ті які нам хотілося б забути всі від першого до останнього
напевно я дуже знічуся якщо мені доведеться у чомусь виправдовуватись
щось розповідати щось доводити я майже не уявляю щоби в цьому
був сенс може ти просто дозволиш мені Боже тебе перепросити
і просто подякувати за все що мені сталося може тоді просто дозволиш
нарешті обійняти жінку за якою я дуже скучила
From: розмови з Богом
Львів : Видавництво Старого Лева, 2007
Audio production: Literaturwerkstatt Berlin 2009
33 (98)
ich sehne mich sehr Herr nach der Frau die du zu dir genommen hast ohne jemandem
etwas zu erklären ohne zu sagen wohin und wozu und wie lange du sie fortnimmst
was weiter wird und wann wir uns wieder sehen du bist einfach gekommen
hast einfach gesagt gehen wir du hast mein Gott ihre Hand so leicht aus meiner genommen
und ihr seid so für euch gegangen vielleicht schweigend vielleicht von etwas redend
vielleicht hat sie das erste Mal gesagt gut dass du schon da bist du weißt doch ich habe mich
so sehr nach dir gesehnt mein Gott vielleicht hat sie es noch geschafft
mich auf die Stirn zu küssen als ich einschlief mich ein letztes Mal zu umarmen
du weißt doch ich erinnere mich an fast nichts mehr nicht einmal an den Geruch
von Weihrauch vielleicht war er auch wirklich nicht da muss denn alles auf der Welt
mit Weihrauch zu Ende gehen aber weißt du das ist beinahe unfair so gar nichts
von ihr zu wissen keine Briefe keine Nachrichten von Gesprächen will ich
gar nicht reden wenn es wirklich ganz und gar unmöglich ist zu reden könntest du
mir dann wenigstens erzählen was sie macht wo sie wohnt was sie denkt
wenn es dir keine Mühe macht erzähl mir doch was passiert wenn du
kommst uns bei der Hand nimmst uns das erste Mal bei der Hand nimmst dass wir endlich
wissen du bist da was antworten wir als erstes auf deinen Händedruck
sagen wir hier bin ich Herr erzähl es oder fragst du dann wirklich etwas
und bedarfst du unserer Worte und Stimme und Erklärungen und was könnten wir
dir sagen was du nicht schon wüsstest du kennst doch alle unsere
Schritte und Bewegungen jeder Gedanke und jedes Wort ist vor dir sogar die wir vergessen
und die wir vergessen möchten alles vom ersten bis zum letzten
sicher werde ich sehr verlegen wenn ich mich für etwas rechtfertigen
etwas erzählen etwas beweisen soll ich kann mir kaum vorstellen dass darin
ein Sinn liegt vielleicht erlaubst du mir einfach dich um Verzeihung zu bitten
und dir zu danken für alles was mir widerfahren ist und vielleicht erlaubst du mir dann
endlich die Frau zu umarmen nach der ich mich sehne