Iya Kiva (Ія Янівна Ківа)
*** [забуваю як думати рідною мовою]
забуваю як думати рідною мовою
кажу – відійди від мене не знаю тебе
белькотіння твоє – мов хижий бур'ян –
вгризається в землю мою
червоним квітом війни
збіжжя пам’яті палає в горлянці
сила слів твоїх стає полем насилля
довгим мов відірваний річки рукав
у якому ховається смерть
бий мене по щоках – правій і лівій –
я не зможу пробачити дике мовчання твоє
вбивай в мене ікла свої – гострі як біль –
не дочекатись тобі мого крику
шахта дитинства більше не є укриттям
мовби шия зів’ялої квітки
стирчить між зубів історичних книжок
я зашиваю грубими нитками рота тобі
щоб говорити
щоб ніколи вже не говорити
31.07.2022