Iya Kiva (Ія Янівна Ківа)
*** [час кошмарів надходить – так починається серпень –]
*** [час кошмарів надходить – так починається серпень –]
час кошмарів надходить – так починається серпень –
страшніших за діряву ковдру війни
чи легших за кавунову скибку дитячої усмішки –
не розгледіти звідси у жоден військовий бінокль
не бачу на чому стою –
лише падаю в сон
падаю в сон
падаю в сон
падаю в сон
в лихе сновидіння закільцьоване в дубі найближчого парку
так парко сьогодні – говориш –
і розчиняєшся в темряві воєнних новин
що довкола шиї звилися чорною стрічкою
я ж кажу – мені холодно – я хочу спати
весь час хочу спати
весь час хочу спати
весь час хочу спати
наче війну можна вбити душною подушкою дрімоти
і виймаю кошмар зі сну незнайомця
наче ніж із кишені пробачення
і кров не болить
лише падає
падає
падає
падає
сльозами українських садів