Michas Skobla

weißrussisch

Vladas Braziūnas

litauisch

ЗА ІМГНЕНЬНЕ ДА ВЯРТАНЬНЯ Ў ГЭТЫ СЬВЕТ

Я пакінуў каханую.
Магілы родных.
Забіў дошкамі храм сваёй веры.

Адпусціў на волю ўсе вятры,
даверыўшы ім
родныя песьні,
баёвыя гімны,
старадаўныя замовы
і запаветныя пацеры,
якія калісьці ведаў.

Кінуў у багну похвы ды меч.
Аддаў на забаўку малым
дзедаву сявеньку
і пайшоу
...у апраметную, — здагадаліся адныя.
...да пана Бога, — мовілі іншыя,

каб ніколі не вярнуцца,
бо заўсёды
за імгненьне да вяртаньня ў гэты сьвет
я абавязкова згадваў,
што ў ім
мяне чакае толькі радзіма,
адчуваючы з жахам,
што нават гэтага
для мяне недастаткова...

© Міхасъ Скобла
Audioproduktion: Belarus PEN-Centre / Goethe-Institut Minsk

AKIMIRKĄ PRIEŠ MAN GRĮŽTANT Į ŠITĄ ŠVIESĄ

Palikau numylėtą.
Savųjų kapus.
Ir užkalinėjau langus šventus.

Paleidau laisvėn visus vėjus,
jiems patikėjęs
dainas savų,
himnus kovų,
senus užkalbėjimus
ir slaptąsias maldas,
kurias tik girdėjau kada.

Makštį ir kardą išmečiau lauk.
Atidaviau žaisti mažiems
senelio sėtuvę
ir išėjau
...tiesiog pragaran, – tarė vieni.
...pas poną dievą, – sakė kiti.

kad niekada nebegrįžčiau,
nes nuolatos
akimirką prieš man grįžtant į šitą šviesą
būtinai prisimindavau
joj
manęs laukiant vien tik tėvynę
ir stingau iš siaubo,
kad kaip tiktai šito
man ir betrūko...

Iš baltarusių kalbos vertė VLADAS BRAZIŪNAS