Fritz von Klein  (Фридрих Чернышёв)
Übersetzer:in

auf Lyrikline: 21 Gedichte übersetzt

aus: russisch, ukrainisch, deutsch nach: ukrainisch, russisch

Original

Übersetzung

Горец

russisch | Viktor Krivulin

не витать никому в облаках над балканами
безнаказанным — и для двоих
мало одной земли, а одному человеку
вообще как слону дробина
весь этот свет с облаками его и собаками
одичалыми в тех деревнях
откуда люди ушли
никого не прислав на замену

© Olga Kushlina
aus: Из «Новых хореямбов»
ВАВИЛОН: Современная русская литература, 1999
Audio production: Maxim Smirnov

Горець

ukrainisch

не витати нікому у хмарах над балканами
непокараним — навiть для двох
мало однієї землі, а одній людині
взагалі як туровi шротина
весь цей світ з його хмарами та собаками
здичавілими в тих селах
звідки люди пішли
нікого не надіслав на заміну

Переклав Фрідріх Чернишов

[Я уехал в Монголию, чтобы поверить весёлому сну...]

russisch | Leonid Schwab

Я уехал в Монголию, чтобы поверить весёлому сну, 
Сопровождал военизированный караван, 
Подножка вертолёта скользнула по виску, 
На всю жизнь остался фиолетовый шрам.

Подростки латали бечёвкою войлочный мяч,
Пастухи выпивали, передавая узкий стакан.
Я оставался в полном сознании, чтобы слышать приказ,
У развилки дорог стоял истукан.

К ночи пыль оседала, я споласкивал рот,
Освобождался от наплечных ремней,
Удары сердца я воспринимал как пароль
И гордился озабоченностью своей.

И, обернувшись худым одеялом, как учил проводник,
Я слышал было шаги развесёлого сна,
Но являлся мой старший брат и песен не заводил,
И простуженно кашлял, и исчезал, как луна.

Я звал его, шарил по воздуху непослушной рукой,
Обыскивал местность при поддержке ночного огня,
И товарищи, смертельно уставшие за переход,
Угрожали избавиться от меня.

© Leonid Schwab/Леонид Шваб
aus: Poverit’ v botaniku
Moskva: Novoye literaturnoye obozreniye, 2005
Audio production: Aquanaut studio

[Я поїхав до Монголії, щоб повірити веселому сну...]

ukrainisch

Я поїхав до Монголії, щоб повірити веселому сну,
Супроводжував воєнізований караван,
Підніжка вертольоту прослизнула по скроні,
На все життя залишився фіолетовий шрам.

Підлітки латали мотузкою повстяного м’яча,
Вівчарі випивали, передаючи вузьку склянку.
Я залишався у повній притомності, щоби чути приказ,
У роздорожжя стояв істукан.

До ночі пил осідав, я споліскував рота,
Звільнявся від наплечних ременів,
Удари серця я сприймав як пароль
І пишався стурбованістю своєю.

І, обгорнувшись худою ковдрою, як навчав провідник,
Я чув було ходу развеселого сну,
Але з’являвся мій старший брат й не заводив пісень,
І застуджено кашляв, і зникав як місяць.

Я кликав його, нишпорив у повітрі неслухняною рукою,
Обшукував місцевість при підтримці ночного вогню,
І товариші, смертельно стомлені переходом,
Загрожували позбавитися мене.

Переклад: Фрiдрiх Чернишов

[Я сделан из сыра у меня голова старика...]

russisch | Leonid Schwab

Я сделан из сыра у меня голова старика
По свистку начинается жизнь с середины
Я стою над оврагом с оленем сверчком или братом
В житейском смысле нас зовут Алёша

Поднимается вихрь как простейший пограничный заслон
Вырастают грибы из бумаги я стою на часах
Со сдобною булкой как с осколочной бомбой
Чтобы не растревожить родных

Я колкостей не люблю
Трепетание малых событий порождает а) правителя молодого
б) земледелие вечного лета
Любовь начинается с ложки компота

Мне трудно заплакать Алёша а жить неизмеримо легко
Навстречу выходит невеста умыться с дороги
По касательной к дому плывут панорамные цирки
И я как демон слеп и глух как демон

© Leonid Schwab/Леонид Шваб
aus: Poverit’ v botaniku
Moskva: Novoye literaturnoye obozreniye, 2005
Audio production: Aquanaut studio

[Я зроблений з сиру у мене голова дідуся...]

ukrainisch

Я зроблений з сиру у мене голова дідуся
Зі свистком починається життя з середини
Я стою над яром з оленем цвіркуном або братом
В буденному сенсі звуть нас Альошею

Підіймається вихор найпростішим прикордонним заслоном
Виростають гриби із паперу я стою вартовим
Зі здобною булкою як з осколковою бомбою
Щоб не розтривожити рідних

Я не люблю ущипливих слів
Мерехтіння малих подій породжує а) правителя молодого
б) землеробство вічного літа
Кохання починається з ложки компоту

Мені важко заплакати Альоша а жити невимірно легко
Назустріч іде наречена умитись з дороги
По дотичній до дому пливуть панорамні цирки
І я наче демон сліпий і глухий наче демон

Переклад: Фрiдрiх Чернишов

[Мне кажется, я проживаю в раю...]

russisch | Leonid Schwab

Мне кажется, я проживаю в раю,
На бесчисленных множествах потайных плоскогорий,
Глаза поднимаю, как бубны,
Рукою указываю на пришедшую в негодность автостраду.

Я предчувствую плен и войну,
Надо мной зависает тряпичный кулик, он же скворушка златозубый.
Планеты приходят в движение,
Оживает маховик силовой станции.

В оврагах белеют детали машин,
Мне жаль основ естествознания.
Я царь, мой обед никогда не готов, я злопамятен, как Иаков,
Я пропал, слава Богу, как говорится.

© Leonid Schwab/Леонид Шваб
aus: Освобожденный Улисс. Современная русская поэзия за пределами России. / Сост. Д. Кузьмин.
Москва: Новое литературное обозрение, 2004
Audio production: Aquanaut studio

[Мені здається, я проживаю в раю...]

ukrainisch

Мені здається, я проживаю в раю,
На незчисленних безлічах потайних плоскогір’їв,
Підіймаю очі, як бубни,
Рукою вказиваю на нещодавно непроїзну автостраду.

Я передчуваю полон і війну,
Наді мною зависає ганчір’яний кулик, він же шпачок златозубий.
Планети починають рухатися,
Оживає маховик силової станції.

У ярах біліють детали машин,
Мені шкода основ природознавства.
Я цар, мій обід ніколи не готовий, я злопам’ятний, як Іаков,
Я пропав, слава Богу, як кажуть.

Переклад: Фрiдрiх Чернишов

[И некого зачем предупредить...]

russisch | Leonid Schwab

И некого зачем предупредить, 
Автомобилем с птичьего полета, хромым коростелем 
Распоряжаться по собственному усмотрению, 
Погода велика. Одушевленный 
Предмет неуязвим. 

Грядет бездушная замена каруселей, 
И венгр венгерский запоет внутренним голосом, 
Прекрасный камень телевизор, 
Прекрасный город стадион, 
И венгр венгерский под страхом смерти Венгрию не покинет. 

© Leonid Schwab/Леонид Шваб
aus: Poverit’ v botaniku
Moskva: Novoye literaturnoye obozreniye, 2005
Audio production: Aquanaut studio

[Й нема кого навіщо попередити...]

ukrainisch

Й нема кого навіщо попередити,
Автівкою з пташиного польоту, кульгавим деркачем
Розпоряджатися на власний розсуд,
Погода найвеличніша. Предмет,
Що має душу, невразливий.

Гряде бездушна зміна каруселів,
Й угорець угорський заспіватиме внутрішнім голосом,
Чудовий камінь телевізор,
Чудове місто стадіон,
Й угорець угорський під страхом смерті Угорщину не покине.

Переклад: Фрiдрiх Чернишов

[Гости съезжались на дачу...]

russisch | Leonid Schwab

Гости съезжались на дачу 
Под грохот скрипящего снега. 
Дача стояла на склоне 
Холма, внизу было озеро. 

Хозяина не было дома, 
Но предметы располагались таким образом, 
Будто он на минуту вышел 
И скоро вернется. 

По комнатам расходились,
Руки держа за спиной. 
На коврах висело оружие, 
Помутневшее от времени. 

Стояла тишина, но княгиня 
Сказала, молитвенно сложив ладони: 
«Пожалуйста, уедем отсюда. 
Здесь страшно. Я вас прошу». 

Гости очнулись, 
Поднялся невообразимый шум, 
И через короткое время 
Никого не осталось. 

© Leonid Schwab/Леонид Шваб
aus: Освобожденный Улисс. Современная русская поэзия за пределами России. / Сост. Д. Кузьмин.
Москва: Новое литературное обозрение, 2004
Audio production: Aquanaut studio

[Гості з’їзджалися на дачу...]

ukrainisch

Гості з’їзджалися на дачу
Під грюкіт скриплячого снігу.
Дача стояла на схилі
Пагорба, унизу було озеро.

Хазяїна не було вдома,
Але предмети були розташовані таким чином,
Наче він на хвилину вийшов
І скоро повернеться.

По кімнатах розходились,
Тримаючи руки за спинами.
На килимах висіла зброя,
Помутніла від часу.

Стояла тиша, але княгиня
Сказала, благально склавши долоні:
«Будь ласка, поїдемо звідси.
Тут страшно. Я вас прошу».

Гості схаменулись,
Піднявся надзвичайний галас,
І через короткий час
Нікого не залишилося.

Переклад: Фрiдрiх Чернишов

[Кришна не плачет...]

russisch | Leonid Schwab

Кришна не плачет. 
Медведи в саду преследуют дочь англичанина. 
Назревает гроза, девочка схоронилась за камнем. 
За оградой произрастают петунии. 
Чем меньше планета, тем молния долговечней.

На рассвете стучится домой со товарищи англичанин, 
Девочка спит на траве, дождь перестал. 
Вместо медведей мы видим сборщиков хлопка.

© Leonid Schwab/Леонид Шваб
aus: Poverit’ v botaniku
Moskva: Novoye literaturnoye obozreniye, 2005
Audio production: Aquanaut studio

[Кришна не плаче...]

ukrainisch

Кришна не плаче.
Ведмеді в саду переслідують дочку англійця.
Назріває гроза, дівчинка сховалась за каменем.
За огорожею виростають петунії.
Чим менша планета, тим блискавка довговічніша.
На світанку додому стукає з товаришами англієць,
Дівчинка спить на траві, злива вщухла.
Замість ведмедів ми слідкуємо за збирачами бавовни.

Переклад: Фрiдрiх Чернишов

[Шахматы, шашки рассыпались...]

russisch | Leonid Schwab

Шахматы, шашки рассыпались. 
Ветер сшибает стекло. 
Из темноты выступают Фридрих и Эльза. 

Фридрих и Эльза, станцуйте, как цыгане, 
Любовный танец. 

Нет, – отвечала Эльза. – Я безумно слаба, 
Но Фридрих в отличной форме. 

И Фридрих вылетал, как бешеный. 
Брались за руки, 
Танцевали, как цыгане. 

© Leonid Schwab/Леонид Шваб
aus: Освобожденный Улисс. Современная русская поэзия за пределами России. / Сост. Д. Кузьмин.
Москва: Новое литературное обозрение, 2004
Audio production: Aquanaut studio

[Шахи, шашки розсипалися...]

ukrainisch

Шахи, шашки розсипалися.
Вiтер зшибае скло.
Із пітьми виступають Фрідріх та Ельза.

Фрідріх та Ельза, танцюйте, наче цигани,
Любовний танок.

Ні, — відповідає Ельза. — Я страшенно слабка,
Але Фрідріх в чудовій формі.

І Фрідріх вилітав, як скажений.
Бралися за руки,
Танцювали, наче цигани.

Переклад: Фрiдрiх Чернишов

[Под неслыханной силы трактором звездолётом земля ледяная...]

russisch | Leonid Schwab

Под неслыханной силы трактором звездолётом земля ледяная,
Поля колосятся, и ветер сшибает головной убор.
В медном кабеле запутавшийся олень
Перепугал дошкольников до полусмерти.
Некий солдат в чёрном фартуке освобождает оленя.

Играется свадьба по прошествии недолгого времени,
Дети ведут для солдата царицу,
Каковая глядит как жена,
И хлеб, и луковица от простуды достаются солдату.

© Leonid Schwab/Леонид Шваб
aus: Poverit’ v botaniku
Moskva: Novoye literaturnoye obozreniye, 2005
Audio production: Aquanaut studio

[Під нечуваної сили трактором зорельотом земля льодяна...]

ukrainisch

Під нечуваної сили трактором зорельотом земля льодяна,
Лани колосіють і вітер зривае головне вбрання.
У мідному кабелі заплутавшийся олень
Перелякав дошколят до півсмерті.
Якийсь солдат в чорному фартусі звільняє оленя.

Грають весілля як минув недовгий час,
Діти ведуть для солдата царицю,
Котра дивиться наче дружина,
І хліб, і цибулина від застуди припадають солдату.

Переклад: Фрiдрiх Чернишов

[Запомнилась диковинная напольная мозаика...]

russisch | Leonid Schwab

Запомнилась диковинная напольная мозаика —
Фигуры поверженных быков,
Красная трава,
Прогибающаяся под тушами быков.
В центре — единорог-убийца
С закрытыми красными глазами,
Как еле держащийся на ногах.
Вдали пастухи с курительными трубками,
Чубуками указывающие на единорога.

© Leonid Schwab/Леонид Шваб
aus: Освобожденный Улисс. Современная русская поэзия за пределами России. / Сост. Д. Кузьмин.
Москва: Новое литературное обозрение, 2004
Audio production: Aquanaut studio

[Запам’яталась чудернацька мозаїка на підлозі...]

ukrainisch

Запам’яталась чудернацька мозаїка на підлозі —
Фігури переможених биків,
Червона трава,
Що прогинається під тушами биків.
У центрі — єдинорог-убивця
З заплющеними червоними очима,
Що як ледве тримається на ногах.
У далені вівчарі з люльками,
Що чубуками вказують на єдинорога.

Переклад: Фрiдрiх Чернишов

до чого веде невиражена жіноча сексуальність

ukrainisch | Pawlo Korobtschuk

треба знати, кому дозволяти себе гвалтувати
треба знати, з ким заводити таємні зв”язки у ліфті на останньому поверсі відданості
треба відчувати, коли з”являться покинуті будинки з деревами, пророслими з
паркету
двоє виходять із такого будинку вранці сповнені правди і мовчанки
й зігрітими під повним місяцем тілами

демони ваших ліжок і запахів
розлетілися під кленові дерева із чорної меси навколо постелі
відхрещуєшся від плям вимагаєш пояснень сама від себе
поправляєш зачіску і сукню ніби монашка після нічного клубу
переховуєшся від себе у фаст-фудах типу не втрачаєш зв'язку з громадськістю
чорна кішка дотиків залишиться в тобі на все життя і роз”їдатиме зсередини
звиватиметься щовесни по підвалах із фантастичними тиграми і цикадами
а потім щоразу розпорюватимеш собі живіт ножем у формі хреста
ось твої смерті випалі із розбитих колб ось перспективи загнані під нігті

кохання що відсвічує тобі серед водойми
відсвічує своїми гарячими маяками де спалюються тіла колишніх коханців
улюблених голівудських зірок і навіть цих перехожих у яких нема берегів
простір між вами циркулює як кров і грієшся капілярами і тонеш у них
у перехожих нема берегів і ти б утопилася там як тонуть міжокеанські нафтові
баржі
з товаром твоєї єдиної але розхристаної любові якщо це можна назвати товаром
на шкірі утворюється накип
а під шкірою хрустка і ламка кірочка дотиків ніби смажена без жирів яєчня

треба знати, де щоразу втрачати терпіння, як цноту
і вибухати розмазуючись мізками по гардинах на внутрішніх стінках серця
треба займатися відчаєм вчасно практикувати його півдня катаючись на метро
притуляючись до кожного пасажира у внутрішній і зовнішній час-пік
ти гориш і можеш не встигнути дати посмакувати собою усім охочим
кінцівки ночами розсипаються і до самого ранку ти вибираєшся з цієї пустелі

сьогодні тут коли я тебе заламав у провулку і
коли ти попросила піти у зручніше ніж асфальт і мільярди кроків ліжко
коли ми дізналися про спільну жагу з усіма мастями на кожній окремій карті
про чорну кішку яку ти кормиш щоранку молоком у під”їзді своїм молоком

сьогодні сьогодні слово яке буде лунати у ерогенному черепі впродовж твого життя
сьогодні тут у закинутому будинку в який ми перебралися відірвавшись від
асфальту
у будинку з такою ж обідраною як стіни і прихованою як шрами на зап”ястях
пристрастю
відбиватися чуєш ридати вже не ватро не щиро

мета гвалтівника і невдоволеної жінки завжди різна
для неї гра у певний момент переростає у справжнє життя
для нього життя у певний момент переростає у справжнє життя

і оскільки чуєш ти показала своє справжнє обличчя воно нижче пояса
у закинутому будинку в який ти погодилася піти після ножа на горлі та
рокуророві
плакати не можна не можна ридати – ти ж сама погодилася на зручніші умови
вдоволення
занадто спекотно ми знаходимось одне від одного
занадто пекельно ми розливаємо нашу нафту серед моря
занадто довго ми стримували своїх демонів і котів

але вона плакала не через це

© Pawlo Korobtschuk
Audio production: Literaturwerkstatt Berlin 2009

к чему приводит невыраженная женская сексуальность

russisch

нужно знать, кому разрешать себя насиловать 
нужно знать, с кем заводить тайные связи в лифте на последнем этаже преданности
нужно чувствовать, когда появятся заброшенные дома с деревьями, проросшими из паркета
двое выходят из такого дома утром полные правды и молчанки
и согретыми под полной луной телами

демоны ваших кроватей и запахов
разлетелись под кленовые деревья из черной мессы вокруг постели
открещиваешься от пятен требуешь объяснений сама от себя
поправляешь прическу и платье будто монашка после ночного клуба
прячешься от себя в фаст-фудах типа не теряешь связи с общественностью
черная кошка касаний останется в тебе на всю жизнь и будет разъедать изнутри
свиваться каждой весной в подвалах с фантастическими тиграми и цикадами
а потом каждый раз будешь распарывать себе живот ножом в форме креста
вот твои смерти выпали из разбитых колб вот перспективы загнанные под ногти

любовь отсвечивает тебе среди водоема
отсвечивает своими горячими маяками где сгорают тела былых любовников
любимых голливудских звезд и даже этих прохожих у которых нет берегов
пространство между вами циркулирует как кровь и греешься капиллярами и тонешь в них
у прохожих нет берегов и ты б утопилась там как тонут межокеанские нефтяные баржи
с товаром твоей единственной но расхристанной любви если это можно назвать товаром
на коже образуется накипь
а под кожей хрустящая и ломкая корочка касаний будто жаренная без жира яичница

надо знать, где каждый раз терять терпение, как невинность
и взрываться размазываясь мозгами по гардинам на внутренним стенках сердца
надо заниматься отчаяньем вовремя практиковать его полдня катаясь на метро
прислоняясь к каждому пассажиру во внутренний и внешний час пик
ты горишь и можешь не успеть дать полакомиться собой всем желающим
конечности ночами рассыпаются и до самого утра ты выбираешься из этой пустыни

сегодня тут когда я зажал тебя в переулке и
когда ты попросила пойти в более удобную чем асфальт и миллиарды шагов кровать
когда мы узнали про общее желание со всеми мастями на каждой отдельной карте
про черную кошку которую ты кормишь каждое утро молоком в подъезде своим молоком

сегодня сегодня слово которое будет отзываться эхом в эрогенном черепе всю твою жизнь
сегодня тут в заброшенном доме куда мы перебрались оторвавшись от асфальта
в доме с такой же ободранной как стены и спрятанной как шрамы на запястьях страстью
отбиваться слышишь рыдать уже не надо уже не правда

цель насильника и неудовлетворенной женщины всегда разная
для нее игра в определенный момент перерастает в настоящую жизнь
для него жизнь в определенный момент перерастает в настоящую жизнь

и поскольку слышишь ты показала свое настоящее лицо оно ниже пояса
в заброшенном доме в который ты согласилась пойти после ножа на горле и прокурору
плакать нельзя нельзя рыдать — ты же сама согласилась на более удобные условия удовлетворения
слишком жарко мы находимся один от другого
слишком адски мы разливаем нашу нефть среди моря
слишком долго мы сдерживали своих демонов и котов

но она плакала не из-за этого

Перевёл Фридрих Чернышов
TextOnly, No. 41 (1’2014)

хвилясте обличчя у воді

ukrainisch | Pawlo Korobtschuk

колись у мене зупиниться серце,
ніби рибалка на березі,
задивований світанком у перший день нового риболовного сезону.

колись вночі авіарейс, на якому я летітиму,
розіб’ється десь у водах, де якось по-глухонімому розмножуються кити,
і я справді не прокинуся вранці –
ні від стогонів тих тварин,
           ні від увімкнутого вентилятора фірми “Скарлетт”,
                                                  ні від будильника біля мого ліжка,
на якому я вже навіть не спатиму,
а так,
        просто
                   лежатиму,
                                  ніби відтягуватиму прокидання ще на п’ять хвилин.

тієї смертельної ночі, і ще дев’ять діб потому,
я довго летітиму над океаном,
весь у протягах і трансових мелодіях,
ніби і далі залишаючись пасажиром того літака,
над напрямком якого я якось і не замислювався,
                          як хворий на манію переміщення в просторі.

так я уявляю своє помирання і
старість – ці святі місця в задрипаних умовах –
і постійно почуваю себе то паломником, то камікадзе.

ми, покоління в покоління,
                                            –  ніби віддалені острови,
на яких випробовується зброя масового знищення.

© Pawlo Korobtschuk
Audio production: Literaturwerkstatt Berlin 2009

волнистое лицо в воде

russisch

однажды у меня остановится сердце,
словно рыбак на берегу,
зачарованный рассветом в первый день нового рыболовного сезона.

однажды ночью авиарейс, на котором я буду лететь,
разобьется где-нибудь в водах, где как-то по-глухонемому размножаются киты,
и я действительно не проснусь утром -
ни от стонов этих животных,
 ни от включенного вентилятора фирмы «Скарлетт»,
    ни от будильника у моей кровати,
на которой я уже даже не буду спать,
а так,
        просто
 буду лежать,
  будто оттягивая пробуждение еще на пять минут.

этой смертельной ночью, и еще девять суток потом,
я буду долго лететь над океаном,
весь в сквозняках и трансовых мелодиях,
будто и дальше оставаясь пассажиром того самолета,
о направлении которого я как-то не задумывался,
  как одержимый перемещеньем в пространстве.

так я представляю свое умирание и
старость - эти святые места в задрипанных условиях -
и постоянно чувствую себя то паломником, то камикадзе.

мы, поколение в поколение,
   - будто отдаленные острова,
где испытывают оружие массового поражения.

Перевёл Фридрих Чернышов
TextOnly, No. 41 (1’2014)

таксист

ukrainisch | Pawlo Korobtschuk

я довго думав, і думаю, що досі думаю
і вирішив, виходячи з себе опівночі, щоб зловити таксі додому,
що не я володію інформацією, а вона - мною.

я найбільше боюся думати про інформацію,
бо її треба думати одразу всю, з нею спокійно не поговориш віч-на-віч.
оскільки інформація і Бог невичерпні, то вони - одне ціле.
"гроші - теж невичерпні" - додав таксист і запитав, куди їхати.

повітря наповнене крупинками теологічної камасутри,
простір вибухає в неочікуваних місцях, ніби терорист-смертник,
і час зупиняється, ошелешений, як людина на рейках перед поїздом,
не знаючи, куди кинутися - ліворуч?!, праворуч?!

отак і я сидів на задньому сидінні, усвідомивши,
наскільки інформація заволоділа мною і ззаду, і спереду,
затисла мою голову, як збуджена жінка між стегнами,
в"їлася в мою кров, як наркотик, вимагаючи щобільшої дози.

інформація у моїй крові настільки, що я знаю усі її складники -
плазма, лейкоцити, тромбоцити тощо.
наша кров перестає бути кров"ю - вона подрібнюється на частини,
так, ніби віра у Бога стає, скажімо, католицизмом чи баптизмом,
   ніби в людині роз"єднуються дитинство і старість,
      ніби світ - це тільки труп у лабораторії для студентів-медиків.

отак сидів я в одному авто з таксистом,
неспроможний ні назвати своєї адреси,
ні вийти з автомобіля.

© Pawlo Korobtschuk
Audio production: Literaturwerkstatt Berlin 2009

таксист

russisch

я долго думал, и думаю, что всё ещё думаю
и решил, выходя из себя в полночь, чтоб поймать такси домой,
что не я владею информацией, а она — мной.

я больше всего боюсь думать про информацию,
так как её нужно думать сразу всю, с ней спокойно не поговоришь один на один.
поскольку информация и Бог неисчерпаемы, то они — одно целое.
«деньги — тоже неисчерпаемы» — добавил таксист и спросил, куда ехать.

воздух наполнен крупинками теологической камасутры,
пространство взрывается в неожиданных местах, будто террорист-смертник,
и время останавливается, ошалевшее, как человек на рельсах перед поездом,
не зная, куда кинуться — влево?! вправо?!

вот так я сидел на заднем сидении, осознавая,
насколько информация завладела мной и сзади, и спереди,
зажала мою голову, как возбужденная женщина между бёдрами,
въелась в мою кровь, как наркотик, требуя всё большую дозу.

информация в моей крови настолько, что я знаю весь её состав —
плазма, лейкоциты, тромбоциты и так далее.
наша кровь перестаёт быть кровью — она делится на части,
как вера в Бога становится, скажем, католицизмом или баптизмом,
   как в человеке разделяются детство и старость,
       как мир — только труп в лаборатории для студентов-медиков.

вот так сидел я в одной машине с таксистом,
неспособный ни назвать свой адрес,
ни выйти из автомобиля.

Перевёл Фридрих Чернышов
TextOnly, No. 41 (1’2014)

уявляєш усвідомлюєш

ukrainisch | Pawlo Korobtschuk

уявляєш   ця масна бетономішалка під нашими ногами
усвідомлюєш   цей гарячий напис brazil на її джинсовій дупці

ми нагріваємось і наші тіла збільшуються
                                      як Ейфелева вежа влітку
                                                як вчасно розкритий парашут
                                                         як попкорнова кукурудза на сковорідці
усе частіше хочеться розказати знайомим про себе побільше
про те що мої кеди навчились користуватися інтернетом
            що я хочу зняти фільм де Ісус танцює нижній брейк на воді
                                    що я ніяк не наважуся повністю поголити своє тіло

уявляєш   це спільне дихання тим же соковитим кальяном
усвідомлюєш   ці затамовані погляди під лотерейні кришечки

якщо ми помремо то тільки від глибокої глибокої молодості.
якийсь всесвітньо відомий баритон висмокче наші соковиті білки
ми діти які народились і ще деякий час не помиратимемо
           і після смерті підпільні верстальники
                               вкриють наші тіла ластовинням
                                              або шахідським динамітом
                                                       або антистресовим гелем після гоління
                                                                               
уявляєш   наша одежа це тільки друкарський папір
усвідомлюєш   наші бинти це лише тоненьке портфоліо

© Pawlo Korobtschuk
Audio production: Literaturwerkstatt Berlin 2009

представляешь осознаёшь

russisch

представляешь    эта замасленная бетономешалка под нашими ногами
осознаёшь      это горячее лого brazil на её джинсовой попке

мы нагреваемся и наши тела увеличиваются
   как Эйфелева башня летом
    как вовремя раскрытый парашют
     как попкорновая кукуруза на сковородке
всё чаще хочется рассказать знакомым о себе побольше
о том что мои кеды научились пользоваться интернетом
 что я хочу снять фильм где Иисус танцует нижний брейк на воде
   что я никак не осмелюсь полностью побрить своё тело

представляешь      это общее дыхание тем же сочным кальяном
осознаёшь      эти затаённые взгляды под лотерейные крышечки

если мы умрём то лишь от глубокой глубокой молодости
какой-то всемирно известный баритон высосет наши сочные белки
мы дети мы родились и ещё некоторое время не будем умирать
 и после смерти подпольные верстальщики
  укроют наши тела веснушками
   или шахидским динамитом
    или антистрессовым гелем после бритья
                                                                              
представляешь      наша одежда это только печатная бумага
осознаёшь      наши бинты это лишь тоненькое портфолио

Перевёл Фридрих Чернышов
TextOnly, No. 41 (1’2014)

***[давні друзі та коханки нагадують...]

ukrainisch | Pawlo Korobtschuk

давнім друзям і коханкам

давні друзі та коханки нагадують бомбосховища
у них перечікуєш поки вщухне небесний запал цей депресивний авіабоулінг

а якщо ти самотня тебе рознесе на сотні кеглів на тисячі незнайомих ліжок
з постерами смерті та інших рок-зірок розвішених над головою
минуле майбутнє інші хвороби готові трощити твою політику твої ребра
які ночами виблимують як косяки риб у морі
ночами зі вживленими мікрочіпами Його любові

проводжу долонею по підземних стінах власних друзів і коханок
я згідний тут жити без їжі та ручки
тупцювати на місці відлунюючись до Шумеру
і звідси саме звідси полетіти в Об’єднані Арабські Умирати

© Pawlo Korobtschuk
Audio production: Literaturwerkstatt Berlin 2009

* * *[старым друзьям и любовницам]

russisch

старые друзья и любовницы напоминают бомбоубежища
в них пережидаешь пока стихнет небесный запал этот депрессивный авиабоулинг

а если ты одинока тебя разнесёт на сотни кеглей на тысячи незнакомых кроватей
с постерами смерти и других рок-звёзд развешенными над головой
прошлое будущее другие болезни готовы дробить твою политику твои рёбра
которые по ночам мерцают как косяки рыб в море
по ночам со вживлёнными микрочипами Его любви

провожу ладонью по подземным стенам собственных друзей и любовниц
я согласен тут жить без еды и ручки
переминаться с ноги на ногу отдаваясь эхом до Шумера
и отсюда именно отсюда улететь в Объединённые Арабские Умираты

Перевёл Фридрих Чернышов
TextOnly, No. 41 (1’2014)

на сон гребучий

ukrainisch | Pawlo Korobtschuk

невдала влада відімкне світло   а Бог – свічки
секта електриків відправить по тобі панахиду беушними молитвами
жмені септакордових красунь   топографічні мапи сновидінь
що ще залізе тобі під піжаму   у ці анімешні оченята
ти знаєш – двічі в одне ліжко не лягти –
примощуючись спати захочеш обійняти власне прізвище   а не вдасться
Коробштайн? Коробадзе? Короборо? Такубоку?

ти калейдоскоп із тринадцятьма спробами відлупцювати свою фантазію
відірвати погони   потоптати пілотку   щоби з культяпками замість грудей
або – з іншого боку – як домогтися збереження авторських прав на власні
галюцинації?
залишати у кожній візитівку   заячий хвіст як це робив загальновідомий кілер
шприц із кількома кубами кадрів свого перебування тут?
щоб коли знову хтось запускатиме цей жорстокий диск
зразу ставало зрозуміло – територію помітив П. П. Коробчук

© Pawlo Korobtschuk
Audio production: Literaturwerkstatt Berlin 2009

на сон гребущий

russisch

неудачная власть отключит свет     а Бог - свечки
секта электриков справит по тебе панихиду бэушными молитвами
горсти септаккордовых красавиц      топографические карты сновидений
что ещё залезет тебе под пижаму      в эти анимешные глазки
ты знаешь — дважды в одну постель не лечь
укладываясь спать захочешь обнять собственную фамилию      а не удастся
Коробштайн? Коробадзе? Короборо? Такубоку?

ты калейдоскоп с тринадцатью попытками отлупить свою фантазию
оторвать погоны     растоптать пилотку     чтобы с культяпками вместо грудей
или — с другой стороны — как добиться сохранения авторских прав на собственные
галлюцинации?
оставлять в каждой визитку    заячий хвост как это делал общеизвестный киллер
шприц с несколькими кубами кадров своего пребывания здесь?
чтобы когда снова кто-то запустит этот жесткий диск
сразу становилось понятно — территорию пометил П. П. Коробчук.

Перевёл Фридрих Чернышов
TextOnly, No. 41 (1’2014)

імена

ukrainisch | Pawlo Korobtschuk

тобі подобається впасти і покотитися від своїх слів
слова важливі коли вони імена або коли за них треба відповідати
слова потрібно виховувати але як можна відповідати за повнолітні слова
тому від слів часто відмовляються підкидають у притулки
бездітні будуть доглядати їх з небаченою любов"ю
і виховають в них свої улюблені терміни і поняття

листи зазвичай помирають не дійшовши
   до потрібної точки кипіння
голоси голоси засихають тверднуть як шкуринка хліба не вклавшись
   у вуста
і обличчя вигинається як змія простромлена
   шприцом з кількома кубами неперекладної мовчанки

шкіра мертвих і шкіра живих відгукуються але на різні імена
і якось відгукується шкіра тієї шизофренічної що підсіла до мене в метро
рукою вона гладила повітря і я прочитав
   що у повітря є волосся і плечі
   що у повітря є терміни і поняття
   що у повітря є родинні зв"язки зі словами адже ми дихаємо

шизофренічна - присутня тільки під своєю мовчазною шкірою
тільки до себе як до Бога вона промовляє себе і своє ім"я
і повторює його ніби перебирає вервичку зі своїми іменами
кожне з яких протискається за лінію горизонту
як у двері вагона з написом "не притулятися"
   і ландшафт зрушує з місця
       не оголошуючи наступної станції

я хотів відгукнутися але не знав імені шкіри шизофренічної дівчини
мені не вистачає імен тому я всиновлюю підкинутих
мені не вистачає імені тому бережу кожне підкинуте

© Pawlo Korobtschuk
Audio production: Literaturwerkstatt Berlin 2009

имена

russisch

тебе нравится упасть и покатиться от своих слов
слова важны когда они имена или когда за них нужно отвечать
слова нужно воспитывать но как можно отвечать за совершеннолетние слова
поэтому от слов часто отказываются подбрасывают в приюты
бездетные будут ухаживать за ними с невиданной любовью
и воспитают в них свои любимые термины и понятия

письма обычно умирают не дойдя
      до нужной точки кипения
голоса голоса засыхают твердеют как корочка хлеба не вложившись
      в уста
и лицо выгибается как змея пронзённая
      шприцем с несколькими кубами непереводимого молчания

кожа мертвых и кожа живых отзываются но на разные имена
и как-то отзывается кожа той шизофренички подсевшей ко мне в метро
рукой она гладила воздух и я прочитал
    что у воздуха есть волосы и плечи
    что у воздуха есть термины и понятия
    что у воздуха есть родственные связи со словами ведь мы дышим

шизофреничка - присутствует только под своей молчаливой кожей
только к себе как к Богу она обращает себя и свое имя
и повторяет его будто перебирает чётки со своими именами
каждое из которых протискивается за линию горизонта
как в двери вагона с надписью «не прислоняться»
     и ландшафт сдвигается с места
             не объявляя следующей станции

я хотел отозваться но не знал имени кожи девушки-шизофренички
мне не хватает имен поэтому я усыновляю подброшенных
мне не хватает имени поэтому берегу каждое подброшенное

Перевёл Фридрих Чернышов
TextOnly, No. 41 (1’2014)

ландшафт №0,14395

ukrainisch | Pawlo Korobtschuk

до ландшафтів звикають як до людей як до способу мислення
як до шкідливих звичок видихають дим за обрій в інший ландшафт

у природному стані ландшафт одноманітний якщо не дивишся на нього століттями
так само і людина розкладається і хробаки це вже інший ландшафт

інколи я ще можу виокремити себе серед ландшафту
у стрибку відірвавши обидві ноги від нього або дивлячись на долоні або кліпнувши

чи вдасться виокремитися за мить до початку дощу
інакше стану такими ж краплями і не зможу зібрати себе розмитого

можна здійснити самогубство ландшафту повісити його лягти чи покласти під
поїзд
можна змиритися з ним і вигулювати один одного як псів

цей папір хоч і не є рельєфний але утворює певний ландшафт
і сила пробілів підказує що ландшафт людини це не тільки тіло

© Pawlo Korobtschuk
Audio production: Literaturwerkstatt Berlin 2009

ландшафт №0,14395

russisch

к ландшафтам привыкают как к людям как к образу мыслей
как к вредным привычкам выдыхают дым за горизонт в другой ландшафт

в природном состоянии ландшафт однообразен если не смотришь на него столетиями
так же и человек разлагается и червяки это уже другой ландшафт

иногда я не могу отделить себя от ландшафта
в прыжке оторвав обе ноги от него или глядя на ладони или моргнув

удастся ли отделиться за миг до начала дождя
иначе стану такими же каплями и не смогу собрать себя размытого

можно совершить самоубийство ландшафта повесить его лечь или положить под поезд
можно смириться с ним и выгуливать друг друга как псов

эта бумага хоть и не рельефна но создает определенный ландшафт
и сила пробелов подсказывает что ландшафт человека это не только тело

Перевёл Фридрих Чернышов
TextOnly, No. 41 (1’2014)

Michael Hamburgers Katze

deutsch | Richard Anders

Für Anne Beresford

Die Katze auf dem Birnbaum
hinter dem Fenster
mit dem Spiegelbild
roter Lampenschirme
vor der Abendschwärze,
weiß hingestrecktes Tier,
das gern zu mir
hereinspringen möchte –
es erkennt die Scheibe.
Die mich unsichtbar trennt
Von seinem Blick.

Den Hölderlin auf dem Tisch
vier dicke Supplement.- Bände
das Glas Orangenwein,
selbstgemacht von Jane,
erkennt es nicht, aber
den Widerspruch von
durchsichtig und hart, dem es für Minuten
standhält, bis ein
Satz ins Dunkel
die Einsicht aufhebt

© Richard Anders
aus: Über der Stadtautobahn und andere Gedichte
Berlin: Oberbaum Verlag, 1985
Audio production: M.Mechner / literaturWERKstatt berlin 2005

Кошка Майкла Гамбургера

russisch

Энн Бересфорд

Кошка на ветке груши
под самым окном
с отражением
красного абажура,
в вечерней тьме
вытянувшийся, белый
зверь, захотевший
запрыгнуть ко мне, —
различает стекло.
Незримая граница между мной
и её взглядом.

Гёльдерлина на столе
(толстые дополнительные тома)
и стакан апельсинового вина
(Джейн его делает сама)
ей не различить, только
противоречие между
прозрачным и твердым, минуту-другую
она перед ним устоит,
пока прыжок в темноту
не упразднит осознания.

Перевёл на русский язык Фридрих Чернышёв
TextOnly, No. 38 (1’ 2013)

Dreißig Jahre danach

deutsch | Richard Anders

Pans Stunde in Berlin, die Bewohner
vor der Mittsagshitze in die Wälder,
an die Seen geflohn, endlich wieder Stille
in der abgedunkelten Wohnung.

Durch einen Spalt im Vorhang flimmert
Durch die Jahre, die lauten, nach der Kindheit
Ein anderer Sommer, der tiefer
Die Baumschatten schwärzt.

Und drüben an der Wand, wo kein Geräusch
Durch das Bildglas kommt, steht ein alter Himmel
Über dem Feldweg, der Wiese,
die nie aufhört zu grünen, als wäre

auf die Vergangenheit in jenem Januar
kein Schnee gefallen, kein Schnee auf
alle früheren Sommer, und die Stille
nicht gebrochen von Geschützdonner.

Traum hat keine Zeit. Jeder Baum im Stadtpark
Ist aus dem Paradies verpflanzt, wo
Jemand spielt, der vielleicht schon tot ist,
ein Kind mit Greisenfalten, dessen Photo vergilbt.

© Richard Anders
aus: Über der Stadtautobahn und andere Gedichte
Berlin : Oberbaum Verlag, 1985
Audio production: M.Mechner / literaturWERKstatt berlin 2005

Тридцать лет спустя

russisch

Час Пана в Берлине, и все
от полуденного зноя в леса,
на озёра удрали, наконец опять тишина
в затемненной квартире.

В просвете между штор мелькает
за годами, шумящими вслед за детством,
другое лето, там густые
деревьев тени черны.

А на стене сквозь стекло картины
не пробиться и шороху, прежнее небо
застыло над проселком, и луг
всегда зеленеет, как если бы

в том давнем январе
не падал снег, не выпадал
ни в одно былое лето, и тишину
не разрывал грохот орудий.

У грёз нет времени. В нашем парке
каждое дерево пересадили из рая, там
кто-то играет — верно, мёртвый уже,
мальчик-старик, всё желтей его фото.

Перевёл на русский язык Фридрих Чернышёв
TextOnly, No. 38 (1’ 2013)

Der Unsterbliche

deutsch | Richard Anders

Glatt gebürstet
vom Schnee-
vom Sterngestöber
das Marmorhaar

Unter der Stirn
statt der Augen
bis auf die Knochen
durchsichtige Topase

So fest geschlossen
daß zwischen den Lippen
Messer zerspringen
der Marmormund

Den Marmorhut
in der Marmorhand
den Marmorfuß
im Marmorschuh

zögert er eine Ewigkeit
ehe er sich schweren Schritts
von seinem Schatten trennt
und über den Sockelrand stürzt

© Richard Anders
aus: unveröffentlicht
Audio production: M.Mechner / literaturWERKstatt berlin 2005

Бессмертный

russisch

Гладко зачесаны
снегом —
искристой метелью
мраморные волосы

Подо лбом
вместо глаз
до самых костей
прозрачные топазы

Так плотно сжат
что между губами
ломались резцы
мраморный рот

Мраморную шляпу —
в мраморную руку
мраморную ногу —
в мраморный ботинок

медлит он целую вечность
прежде чем твердым шагом
отделившись от собственной тени
ринуться с пьедестала

Перевёл на русский язык Фридрих Чернышёв
TextOnly, No. 38 (1’ 2013)