Valeria Boguslavska  (Валерія Богуславська)
Translator

on Lyrikline: 9 poems translated

from: الروسية to: الأوكرانية

Original

Translation

Концерт для оркестра

الروسية | Natalja Gorbanewskaja

Послушай, Барток, что ты сочинил?
Как будто ржавую кастрюлю починил,
как будто выстукал на ней: тирим-тарам,
как будто горы заходили по горам,
как будто реки закрутились колесом,
как будто руки удлинились камышом,
и камышиночка: тири-тири-ли-ли,
и острыми носами корабли
царапают по белым пристаням,
царапают: царап-царам-тарам...
И позапрошлогодний музыкант,
тарифной сеткой уважаемый талант,
сидит и морщится: Тири-тири-терпи,
     но сколько ржавую кастрюлю ни скреби,
     получится одно: тара-тара,
     одна мура, не настоящая игра.
Послушай, Барток, что ж ты сочинил!
Как будто вылил им за шиворот чернил,
как будто будто рам-барам-бамбам
их ржавою кастрюлей по зубам.
Ещё играет приневоленный оркестр,
а публика повскакивала с мест
и в раздевалку, в раздевалку, в раздевал,
и на ходу она шипит: Каков нахал!
А ты им вслед поёшь: Тири-ли-ли,
Господь вам просветленье ниспошли.

1962

Audio production: Aquanaut studio 2012

Концерт для оркестру

الأوكرانية

Що, Бартоку, створив ти, що вчинив?
Іржавій балії ти чистку спричинив,
Неначе вистукав по ній тірім-тарам,
Мов гори в гір вчинили тарарам,
Мов стрічка річки задом наперед,
Неначе руки нам подовжив очерет.
Очеретинка та: тірі-тара-лі-лі,
І гострими носами кораблі
Подряпали причали катерам,
Продряпавши дряп-дряп, тірі-тарам.
А тут позаторішній оркестрант,
В тарифній сітці пошанований талант,
Сидить і кривиться: тірі-тірі-терпець,
     Хай не чіпали би іржу насамкінець,
     Хоч як би шкрябали, а все одно: тара́,
     Сама мура́ стара, а то не справжня гра.
Послухай, Бартоку, ну, що це ти вчинив?
Мов карки їм чорнилом почорнив,
Неначе все тобі тарам-барам-бабах,
Іржавим шкряботінням по зубах.
Оркестр із примусу ще виграє за гріш,
Та публіка тікає чимскоріш
До роздягальні, роздягальні, роздяга...
Й шипить, вдягаючись: який нахаба, га?
А ти тірлі-тірлі співаєш навздогін:
Господь, їх просвітли, будь все благим!

Переклала українською Валерія Богуславська

[Это я не спасла ни Варшаву тогда и ни Прагу потом...]

الروسية | Natalja Gorbanewskaja

Это я не спасла ни Варшаву тогда и ни Прагу потом,
это я, это я, и вине моей нет искупленья,
будет наглухо заперт и проклят да будет мой дом,
дом зла, дом греха, дом обмана и дом преступленья.

И, прикована вечной незримою цепью к нему,
я усладу найду и отраду найду в этом страшном дому,
в закопчённом углу, где темно, и пьяно, и убого,
где живёт мой народ без вины и без Господа Бога.

1973

Audio production: Aquanaut studio 2012

[Прагу порятувать не змогла перегодом, Варшаву – тоді...]

الأوكرانية

Прагу порятувать не змогла перегодом, Варшаву – тоді.
Я це, я, цій провині немає спокути – й не хочу,
буде наглухо замкнений, прóклятий буде мій дім,
дім омани і зла, дім гріховності й злочину.

Я до нього незримим прикута навік ланцюгом,
і відраду, і втіху страшну він дає нам обом
в закіптявленім запічку, де і сліпо, і п’яно, і вбого,
де живе мій народ без вини і без Господа Бога.

Переклала українською Валерія Богуславська

[Хладом повеяло, холодом...]

الروسية | Natalja Gorbanewskaja

Хладом повеяло, холодом
с северной стороны.
Хмелем замешена, солодом
память холодной войны.

С надвое сердцем расколотым
косимся, как в протокол:
накрепко ль над серпомолотом
вбито осиновый кол?

Audio production: Aquanaut studio 2012

[Хлюща хлюпнула в нас холодом...]

الأوكرانية

Хлюща хлюпнула в нас холодом
З півночі, де сивина.
Чи тільки зимним несталим спогадом
стала холодна війна?

Із серцем навпіл – світла й пітьми –
у протоколи довкіль:
погляньмо, чи міцно у серпомолот ми
вбили осиковий кіл?

Переклала українською Валерія Богуславська

[Исчёрканные каблуками...]

الروسية | Natalja Gorbanewskaja

Исчёрканные каблуками,
как белый лист черновиками,
серые камни вдоль букинистов,
напоминанье о севере мглистом,

о других берегах, о дощатых подмостках,
о глине под ними, о грязи на досках,
и что, стуча каблуками, по этим подмосткам
ты пробегала — невооружённым мозгом

непостижимо уже, и глазом
простым ты увидишь, как ум за разум
заходит, когда зайдёт на востоке
солнце, что здесь ещё светит... И всё-таки

уже исчёрканные мною,
как тающий каток весною,
чужие стоптанные камни
моими суть черновиками.

Audio production: Aquanaut studio 2012

[Мої підбори переробили...]

الأوكرانية

Мої підбори переробили,
мов на чернетку – аркуш білий,
сіре каміння вздовж букіністів,
начебто спогад про північ імлисту,

про береги дещо інші, підмостки,
глину під ними, дошки підмоклі,
як дріботіли підбори твої по підмостках,
коли ти пробігала – неозброєним мозком

не осягнути вже, й простим оком
не вгледиш, як в кут глухий ненароком
заходиш, як зайде колись на сході
сонце, що тут ще світить... Та годі –

уже ущерть перекреслене мною,
як ковзанка, котра тане з весною,
чуже повитоптане каміння,
ставши чернетками мого невміння.

Переклала українською Валерія Богуславська

[Как андерсовской армии солдат...]

الروسية | Natalja Gorbanewskaja

Как андерсовской армии солдат,
как андерсеновский солдатик,
я не при деле. Я стихослагатель,
печально не умеющий солгать.

О, в битву я не ради орденов,
не ординарцем и не командиром —
разведчиком в болоте комарином,
что на трясучей тропке одинок.

О — рядовым! (Атака догорает.
Раскинувши ладони по траве — — —
а на щеке спокойный муравей
последнюю кровинку догоняет.)

Но преданы мы. Бой идет без нас.
Погоны Андерса, как пряжки танцовщицы,
как туфельки и прочие вещицы,
и этим заменён боезапас.

Песок пустыни пляшет на зубах,
и плачет в типографии наборщик,
и долго веселится барахольщик
и белых смертных поставщик рубах.

О родина!..
Но вороны следят,
чтоб мне не вырваться на поле боя,
чтоб мне остаться травкой полевою
под уходящими подошвами солдат.


1962

Audio production: Aquanaut studio 2012

[Як в Андерсовій армії вояк...]

الأوكرانية

Як в Андерсовій армії вояк,
Як андерсенівський солдатик,
Я вибув з гри. Віршоскладальний натяк,
Як спершу, не складається ніяк.

На битву – не заради орденів,
Не ординарцем і не командиром,
Розвідник в драговинні комаринім,
Самотньо у багні я бовванів.

Так, рядовий! (Атака догоряє,
Я жмут зела затиснув у руці,
Мурашка працьовито на щоці
Кровиночку останню доганяє.)

Поглинуті. Триває бій без нас.
Погони Андерса, як танцівниці пряжки,
Як черевички чи як черепашки,
І тим замінено боєзапас.

А на зубах рипить пустельний смерк,
І плаче в типографії верстальник,
Але ганчірник з ним не одностайний,
Він – постачальник сорочо́к на смерть.

Вітчизно! І під вартою круків
Мені на поле бою більш не вийти,
Я весь у польову травинку витік,
Під крок ще не полеглих вояків.

Переклала українською Валерія Богуславська

[Когда начинаешь спотыкаться на простейших словах...]

الروسية | Natalja Gorbanewskaja

Когда начинаешь спотыкаться на простейших словах, 
например, оцепенело задумываешься, что значит «когда», 
когда реченья и речи расползаются в швах 
и сыплется ткань языковая, ни на что не годна, 

— тогда прикуси язык и выключи телефон, 
уставься в стенку и изучай обоев узор, 
ибо зачем дар речи беречь, если он 
дан на одно заикание да на позор, 

да на ловлю созвучий, где их нет и следа, 
где одна вода, с самой собою созвучна, журчит, 
где всё равно не додумаешься, что значит «где» и «когда», 
а тем более, где и когда «где» и «когда» звучит. 

Audio production: Aquanaut studio 2012

[Коли почнеш спотикатися на найпростіших словах...]

الأوكرانية

Коли почнеш спотикатися на найпростіших словах,
наприклад, заціпеніло замислишся, що це – “вряди-годи”,
коли всі речення й речі розповзуться по швах,
і мовна тканина сиплеться, не гріючи в холоди,

– то прикуси язика і вимкни мобіли кліше,
втупся у візерунок шпалер чи вилітай у трубу,
бо навіщо мовлення дар, мовби лише
на самé затинання він та ще на ганьбу,

та на ловитву співзвуч, де їх і сліду нема,
де сама лиш вода дзюркоче, співзвучна собі самій,
де все одно не збагнути значення слів – пітьма,
а тим більше вряди-годи цього вислову вислід зумовить зумій.

Переклала українською Валерія Богуславська

[В аквариум света вплывёшь поплывёшь близорукою тенью...]

الروسية | Natalja Gorbanewskaja

В аквариум света вплывёшь поплывёшь близорукою тенью
и влажной рукой проведёшь по границе незримой
задёрнешь завесу и горько предамся и тьме и смятенью
пронзая рыданьем родимый пейзаж полузимний

Раскатаны полосы чёрного льда на промокших аллейках
алеют полоски зари в бахроме абажура
скамеечка скользкая слёзная полночь немолчная флейта
всё дёргает за душу как за кольцо парашюта

И к этим до дна промороженным и до горячки простывшим
впотьмах распростёртым убогим моим Патриаршим
прильну и приникну примёрзну притихну поймёшь ли простишь ли
сбегая ко мне по торжественным лестничным маршам

Audio production: Aquanaut studio 2012

[В акваріум світла впливаєш і короткозорою тінню на лезі...]

الأوكرانية

В акваріум світла впливаєш і короткозорою тінню на лезі
рукою вологою межі незримі познач принагідно
спустивши завісу душею віддавшись бентезі
пробившися ридма крізь рідних земель краєвиди

Розкатані смуги чорнильності криг на промоклих алейках
і смужки рожеві зорí в торочках абажура
ослінчик і північ слизька і немовкнуча флейта
за душу все смикає мов за кільце парашута

До цих аж до денця промерзлих в застудній гарячці
в пітьмі розпростертих убогих моїх Патріарших
і я притулюся промерзну як зможеш пробачиш
до мене квапливо долаючи сходів урочисті марші.

Переклала українською Валерія Богуславська

[И тогда я влюбилась в чужие стихи...]

الروسية | Natalja Gorbanewskaja

                                                  Чеславу Милошу

И тогда я влюбилась в чужие стихи,
шелестящие так, что иные кривились: «Шипенье...»
И оттуда, наверное, многие проистекли
для меня и несчастья, и счастья. Теперь я

присяжной переводчик, профессионал,
по ночам шелестящий страницами Даля,
поверяющий щебет по русским забытым словам
и бормочущий вслух, как над книгой гадальной.

Но спасибо за то, хоть не знаю, кому,
не себе и не Богу, не случаю и не ошибке,
что, шепча в заоконную парижскую тьму,
я робею по-прежнему, прежде чем выстукать перевод на машинке.

Не себе и не Богу, не случаю и не призванью —
языку, что любовному поверил признанью.

1980

Audio production: Aquanaut studio 2012

[І тоді я закохалась у вірші чужі...]

الأوكرانية

                              Чеславу Мілошу

І тоді я закохалась у вірші чужі,
шелестливі такі, що дехто крививсь: “Шипіння...”
І звідти, напевно, багато які рубежі
задля мене нещасть і щастя... І от – терпіння:

перекладачка я справжня, професіонал,
по ночах я Даля гортаю в ручному режимі,
вгадую ті самі щебети в російських забутих словах,
вголос їх бубоню, мов за посібником із ворожіння.

Та спасибі за те, хоч не знаю, кому,
не собі і не Богу і не газетній підшивці,
що, шепочучи в завіконну паризьку пітьму,
я гублюсь, як колись, перш ніж вистукати на машинці.

Не собі і не Богу, не покликанню, не помилці випадковій,
а мові, що повірила зізнанню у любові.

Переклала українською Валерія Богуславська

[О город, город, о город, город...]

الروسية | Natalja Gorbanewskaja

О город, город, о город, город,
в твою родную рвануться прорубь!

А я на выезде из Бологого
застряла в запасных путях,
и пусто-пусто, и голо-голо
в прямолинейных моих стихах.

И тихий голос, как дикий голубь,
скользя в заоблачной вышине,
не утоляет мой жар и голод,
не опускается сюда ко мне.

Глухой пустынный путейский округ,
закрыты стрелки, и хода нет.
Светлейший город, железный отрок,
весенний холод, неверный свет.

 

1963

Audio production: Aquanaut studio 2012

[О місто, місто, о місто, місто...]

الأوكرانية

О місто, місто, о місто, місто,
у вир твій рідний – прямовисно!

А я на виїзді із Бологого
застрягла в коліях у запасних,
і пусто-пусто, і голо-голо
у віршах – викинь хоч записник.

І тихий голос, як дикий голуб,
в захмарній ковзається вишині,
і не вгамовує мій жар і голод,
не наближається сказать мені.

Між колій глухо і не завізно.
І стрілки зведені, хоч не ходи.
Пресвітле місто, юнак залізний,
весняний засвіт і холоди.

Переклала українською Валерія Богуславська