Pawlo Korobtschuk

الأوكرانية

Stefanya Ptashnyk

الألمانية

до чого веде невиражена жіноча сексуальність

треба знати, кому дозволяти себе гвалтувати
треба знати, з ким заводити таємні зв”язки у ліфті на останньому поверсі відданості
треба відчувати, коли з”являться покинуті будинки з деревами, пророслими з
паркету
двоє виходять із такого будинку вранці сповнені правди і мовчанки
й зігрітими під повним місяцем тілами

демони ваших ліжок і запахів
розлетілися під кленові дерева із чорної меси навколо постелі
відхрещуєшся від плям вимагаєш пояснень сама від себе
поправляєш зачіску і сукню ніби монашка після нічного клубу
переховуєшся від себе у фаст-фудах типу не втрачаєш зв'язку з громадськістю
чорна кішка дотиків залишиться в тобі на все життя і роз”їдатиме зсередини
звиватиметься щовесни по підвалах із фантастичними тиграми і цикадами
а потім щоразу розпорюватимеш собі живіт ножем у формі хреста
ось твої смерті випалі із розбитих колб ось перспективи загнані під нігті

кохання що відсвічує тобі серед водойми
відсвічує своїми гарячими маяками де спалюються тіла колишніх коханців
улюблених голівудських зірок і навіть цих перехожих у яких нема берегів
простір між вами циркулює як кров і грієшся капілярами і тонеш у них
у перехожих нема берегів і ти б утопилася там як тонуть міжокеанські нафтові
баржі
з товаром твоєї єдиної але розхристаної любові якщо це можна назвати товаром
на шкірі утворюється накип
а під шкірою хрустка і ламка кірочка дотиків ніби смажена без жирів яєчня

треба знати, де щоразу втрачати терпіння, як цноту
і вибухати розмазуючись мізками по гардинах на внутрішніх стінках серця
треба займатися відчаєм вчасно практикувати його півдня катаючись на метро
притуляючись до кожного пасажира у внутрішній і зовнішній час-пік
ти гориш і можеш не встигнути дати посмакувати собою усім охочим
кінцівки ночами розсипаються і до самого ранку ти вибираєшся з цієї пустелі

сьогодні тут коли я тебе заламав у провулку і
коли ти попросила піти у зручніше ніж асфальт і мільярди кроків ліжко
коли ми дізналися про спільну жагу з усіма мастями на кожній окремій карті
про чорну кішку яку ти кормиш щоранку молоком у під”їзді своїм молоком

сьогодні сьогодні слово яке буде лунати у ерогенному черепі впродовж твого життя
сьогодні тут у закинутому будинку в який ми перебралися відірвавшись від
асфальту
у будинку з такою ж обідраною як стіни і прихованою як шрами на зап”ястях
пристрастю
відбиватися чуєш ридати вже не ватро не щиро

мета гвалтівника і невдоволеної жінки завжди різна
для неї гра у певний момент переростає у справжнє життя
для нього життя у певний момент переростає у справжнє життя

і оскільки чуєш ти показала своє справжнє обличчя воно нижче пояса
у закинутому будинку в який ти погодилася піти після ножа на горлі та
рокуророві
плакати не можна не можна ридати – ти ж сама погодилася на зручніші умови
вдоволення
занадто спекотно ми знаходимось одне від одного
занадто пекельно ми розливаємо нашу нафту серед моря
занадто довго ми стримували своїх демонів і котів

але вона плакала не через це

© Pawlo Korobtschuk
الإنتاج المسموع: Literaturwerkstatt Berlin 2009

Wozu führt die nicht ausgelebte weibliche Sexualität

man sollte es wissen von wem man sich vergewaltigen lässt
man sollte es wissen mit wem man im Aufzug in der obersten Etage der Hingabe einen heimlichen Kontakt
knüpft
man sollte es spüren beim Erscheinen verlassener Häuser mit Bäumen die aus dem Parkett wachsen
eines Morgen verlassen zwei Menschen ein solches Haus
sie sind erfüllt mit Wahrheit und mit Schweigen ihre Körper warm vom Vollmondschein

die Dämonen eurer Betten und Gerüche
flogen von der schwarzen Messe am Nachtlager unter die Ahornbäume
du leugnest die Flecken verlangst Erklärungen von dir selbst  
streichst deine Haare zurecht und das Kleid wie eine Nonne nach einem Nachtklubbesuch
du versteckst dich vor dir selbst in Fast-Food-Lokalen – man pflege ja soziale Kontakte
die schwarze Katze der Berührungen bleibt in dir lebenslang sie frisst dich von innen auf
jeden Frühling wird sie durch Keller streichen mit fantastischen Tigern und Zikaden zusammen
und dann wirst du dir jedes Mal deinen Bauch mit einem Kreuzmesser aufschneiden  
hier sind deine Tode, ausgeschlüpft aus zerbrochenen Kolben  hier die Perspektiven unter dem Nagel

die Liebe die dir vom Wasser zurückstrahlt
strahlt wie heiße Leuchttürme in denen die Körper der einstigen Liebhaber verbrennen
die der Lieblingshollywoodstars und sogar dieser uferlosen Passanten
der Raum zwischen euch zirkuliert wie das Blut du wärmst dich an Kapillaren und versinkst in ihnen
die Passanten haben kein Ufer in ihnen könntest du untergehen wie ein Erdöltanker auf hoher See
mit der Lieferware deiner einzigen jedoch verwahrlosten Liebe wenn man sie überhaupt als Ware
bezeichnen darf
die Haut verhornt
und unter ihr entsteht eine knusprige und fragile Kruste der Berührungen wie ein fettfrei gebratenes
Rührei

man sollte es jedes Mal wissen wo die Geduld zu verlieren ist wie die Unschuld
wo man explodieren muss das Gehirn auf Gardinen der inneren Wände des Herzens verschmierend
die Verzweiflung soll man rechtzeitig trainieren sie auf Halbtagesfahrten in der U-Bahn üben
sich an jeden Fahrgast anlehnend zu internen wie externen Rushhours
du verbrennst und du schaffst nicht jeden Willigen dich schmecken zu lassen
nachts zerfallen die Gliedmaßen und du versuchst bis zum Morgengrauen den Ausweg aus dieser Ödnis zu
finden

hier und heute schnappte ich dich in der Gasse
du batst mich ins Bett zu gehen bequemer als Asphalt und als Milliarden von Schritten
dort erfuhren wir beide von der gemeinsamen Gier in allen Spielkartenfarben
von der schwarzen Katze die du morgens im Treppenhaus mit Milch fütterst deiner Milch

heute heute – das Wort, das in deinem erogenen Schädel dein Leben lang erschallen wird
heute, hier, im verlassenen Haus, wohin wir gingen, dem Asphalt entrissen
mit Leidenschaft abgewetzt wie die Wände im Haus und verborgen wie die Narben an Handgelenken
hör' zu Widerstand und Tränen lohnen sich nicht, sie sind nicht mehr ehrlich

die Ziele eines Vergewaltigers und einer unbefriedigten Frau sind immer verschieden
für sie wird das Spiel in einem bestimmten Moment zum richtigen Leben
für ihn wird das Leben in einem bestimmten Moment zum richtigen Leben

hör' zu im verlassenen Haus in das mitzukommen du dich einverstanden erklärtest mit dem Messer an der
Kehle
zeigtest du dein wahres Gesicht das unter der Gürtellinie und
vor dem Richter
darf man deshalb nicht jammern man darf nicht heulen – den bequemeren Umständen der Befriedigung
hattest du selbst zugestimmt
zu heiß ist die Entfernung zwischen uns
zu höllenhaft vergießen wir unser Erdöl mitten im Meer
zu lang zähmten wir unsere Dämonen und Katzen

aber sie weinte nicht deshalb

Übersetzt von Stefanya Ptashnyk