Stefanya Ptashnyk
الألمانية
таксист
я довго думав, і думаю, що досі думаю
і вирішив, виходячи з себе опівночі, щоб зловити таксі додому,
що не я володію інформацією, а вона - мною.
я найбільше боюся думати про інформацію,
бо її треба думати одразу всю, з нею спокійно не поговориш віч-на-віч.
оскільки інформація і Бог невичерпні, то вони - одне ціле.
"гроші - теж невичерпні" - додав таксист і запитав, куди їхати.
повітря наповнене крупинками теологічної камасутри,
простір вибухає в неочікуваних місцях, ніби терорист-смертник,
і час зупиняється, ошелешений, як людина на рейках перед поїздом,
не знаючи, куди кинутися - ліворуч?!, праворуч?!
отак і я сидів на задньому сидінні, усвідомивши,
наскільки інформація заволоділа мною і ззаду, і спереду,
затисла мою голову, як збуджена жінка між стегнами,
в"їлася в мою кров, як наркотик, вимагаючи щобільшої дози.
інформація у моїй крові настільки, що я знаю усі її складники -
плазма, лейкоцити, тромбоцити тощо.
наша кров перестає бути кров"ю - вона подрібнюється на частини,
так, ніби віра у Бога стає, скажімо, католицизмом чи баптизмом,
ніби в людині роз"єднуються дитинство і старість,
ніби світ - це тільки труп у лабораторії для студентів-медиків.
отак сидів я в одному авто з таксистом,
неспроможний ні назвати своєї адреси,
ні вийти з автомобіля.
الإنتاج المسموع: Literaturwerkstatt Berlin 2009
Taxifahrer
Ich dachte lange nach und denke, dass ich bis jetzt noch denke,
um Mitternacht aus mir herausgehend, um ein Taxi nach Hause zu nehmen, kam ich zu dem Schluss,
dass ich nicht über Information verfüge, und sie auch nicht über mich.
Am meisten fürchte ich, über Information nachzudenken, -
man muss sie total und gleichzeitig denken, mit ihr spricht man nicht in Ruhe tête-à-tête,
da Information und Gott unerschöpflich sind, so sind sie ein Ganzes.
Geld ist auch unerschöpflich, fügte der Taxifahrer hinzu und fragte, wohin er fahren soll.
Die Luft ist voller Körnchen des theologischen Kamasutra,
der Raum explodiert an unerwarteten Stellen wie ein Märtyrer-Terrorist,
und die Zeit bleibt stehen, bestürzt, wie ein Mensch vor dem Zug auf den Gleisen
ohne zu wissen, wohin – links?! oder rechts?!
So saß ich auf dem hinteren Sitz, und mir wurde bewusst,
wie sehr mich die Information beherrscht, vorne und hinten,
sie nahm meinen Kopf in die Klemme, wie eine erregte Frau zwischen die Schenkel
sie ätzte sich ein in mein Blut, wie eine Droge, stets eine höhere Dosis verlangend.
Die Information ist so konzentriert in meinem Blut, dass ich all ihre Ingredienzien kenne
ihr Plasma, Leukozyten, Thrombozyten und anderes
Unser Blut ist nicht mehr Blut, es bröckelt in Teilchen,
wie der Glaube an Gott etwa Katholizismus oder Baptismus wird,
wie sich im Menschen Kindheit und Alter trennen,
als ob die Welt nur eine Laborleiche für Medizinstudenten wäre.
So saß ich im Taxi mit dem Fahrer zusammen, unvermögend
meine Adresse zu nennen,
noch aus dem Auto zu steigen.