Olena Herasymyuk (Олена Герасим’юк)
летиш в тишині
летиш в тишині
летиш в тишині на шаленім коні
через ліс через гілля його золоте
через міцність гори через листя трави
через світло густе мов мед
обривається кінь схарапуджена тінь
криє вибух яскравий як зір як смерть
підіймається ліс - він летить він летить
він вкриває тебе
пролітає сарна - легка мов біль
що прийняти не в силах твоя голова
а за нею гладкі черепи
і їх пси
і навколо трава
божевільно росте заростає все
заростає крики і очі і
вже тебе як і їх догори несе
в божевільний біг
і винюхують запах як кров як слід
а в тобі - висота бо росте трава
і вона порятує тебе одна
порятунок це міф
яким ти стаєш через рік чи два
яким заростаєш бо клята трава
не вповільнює шал свій
виринає зоря забирає зоря
хоч єдиний цей спогад лиши - і нема
ні йому - ні тобі
і всі кола змикаються ніби вода
і свобода тут - зрубана голова
ти тут знов народився прости